Про версії Генпрокуратури він розповів в інтерв'ю "Коммерсант-Україна":
"Давайте трохи згадаємо історію бізнесу 1990-х років. Президентом був Кучма, Лазаренко - прем'єр-міністром, генпрокурором - Григорій Ворсінов. Усі - представники Дніпропетровської області, як і Юлія Тимошенко, яка зайнялася газовим бізнесом. Схема була проста: газ купувався в Росії за низькою ціною, а тут продавався споживачам за більш високою. Потім до податкової інспекції надавалися документи про те, що газ куплений не в Росії, а в кіпрських компаній в офшорах. Виручка перераховувалася туди само, і різницю присвоювали учасники схеми. Так Лазаренко і Тимошенко почали володіти і розпоряджатися мільйонами доларів. За частину цих злочинів засуджено в США Лазаренка, а за частину з них притягується до кримінальної відповідальності Тимошенко Юлія Володимирівна в Україні. Найбільшими споживачами газу є підприємства, які в масі своїй сконцентровані на сході країни. Так що природно, що Донецький регіон був привабливий з точки зору реалізації газу. Різниця в ціні осідала на рахунках підприємств, що займалися реалізацією. Була створена компанія ЄЕСУ, керівником якої була Тимошенко Юлія Володимирівна. Представляв цю компанію і лобіював її інтереси Павло Іванович Лазаренко. Проблема полягала в тому , що газом торгували задовго до них, і в підприємств були свої контракти про прямі поставки газу. Якщо говорити про донецькі підприємства, то вони платили за газ приблизно $ 25 за тисячу кубометрів. З'явившись на ринку, Тимошенко за допомогою Лазаренка почала просувати свій газовий бізнес і мала бажання продавати газ донецьким підприємствам. Але в Донецьку тоді купували газ напряму за $ 25, а Тимошенко продавала по $ 83. "Донецькі" відмовлялися купувати цей газ, навіть незважаючи на адміністративний ресурс, який вона використовувала. Адмінресурс був такої сили, що встояти проти нього могли тільки дуже впливові, сильні, нестандартно мислячі люди. "Донецькі" об'єдналися проти кримінальної експансії Лазаренка-Тимошенко навколо трьох осіб - народного депутата, лідера найбільшої на той момент фракції в парламенті Євгена Щербаня і його партнерів по бізнесу - Олександра Момота і Олександра Шведченка. Компанія, яку створив Щербань, конкурувала з компанією Тимошенко. І вони абсолютно не потребували послуг ЄЕСУ ".
Кузьмін стверджує, що тоді Щербань публічно виступив зі звинуваченнями на адресу Лазаренка і Тимошенко в нечистому веденні бізнесу. "Більше того, Щербань виступав за те, щоб у президентських виборах брав участь представник Донецького регіону, який би захистив донецький бізнес і населення від такої кримінальної експансії. Після цього виник важкий, тривалий конфлікт, пов'язаний з перерозподілом газових потоків. Протягом 1996 року Щербань , Момот і Шведченко були вбиті. Після цих убивств донецький бізнес здався і почав купувати газ ЄЕСУ за ціною, запропонованою Тимошенко. Коли Лазаренко пішов з посади прем'єра, Тимошенко пішла слідом за ним з Донецького регіону, і підприємства знову почали купувати газ за колишньою, нижчою ціною ", - виклав версію заступник Генпрокурора.
