
У Західній Сахарі, де виявили незвичайний метеорит із стародавньої протопланети, трапляються загадкові кам’яні споруди, що свідчать про присутність там стародавніх народів. Про це пише Science & Vie.
Особливий інтерес у археологів викликає так звана "гробниця з антенами" довжиною майже 55 метрів. Під час розкопок у ній було виявлено скелет, а також намистини, виготовлені з шкаралупи страусиних яєць.
Археологи з Університету Жирони в дослідженні, опублікованому в журналі African Archaeological Review, визначили вік однієї з таких розлогих кам’яних споруд у Західній Сахарі. З’ясувалося, що його звели понад 4000 років тому, і він призначався для поховання однієї людини.
Зазначається, що тривалий час вивчення археологічних об’єктів у цих пустельних регіонах було вкрай ускладненим: камені "зберігали мовчання", а визначити їхній вік не вдавалося через відсутність збережених органічних решток. Винятком стала "гробниця з антенами" у Слугілла-Лаваш (Sluguilla Lawash): вона дозволила встановити точне датування та містила скелет похованого.
Дві кам’яні "руки", спрямовані до сонця, що сходить
Споруда простягається на 54,5 метра вздовж русла пересохлої річки, у безпосередній близькості від пам’ятки наскельного мистецтва Слугілла-Лаваш на півночі Західної Сахари. З одного краю над похованням височіє овальний курган діаметром близько дванадцяти метрів.
Цікаво, що від нього відходять два довгі ряди кам’яних плит - ті самі "антени", - які тягнуться на схід, не з’єднуючись одна з одною. Під час будівництва використовувалися плити з місцевого вапняку; їх укладали без сполучного розчину, а вага блоків була настільки невеликою, що для виконання робіт вистачало невеликої групи людей.
Подібні споруди, які фахівці називають "курганами з антенами", у великій кількості зустрічаються по всій Сахарі - найчастіше вони розташовуються поруч із стародавніми наскельними зображеннями.
Донедавна їхнє призначення та вік залишалися загадкою через відсутність повноцінних розкопок і надійних методів датування. Об’єкт у Лаваш-ель-Теллі став першим, який вдалося детально дослідити: під каменями було виявлено чітко ідентифіковане поховання.
Як було визначено вік
Важливо, що датування цих кам’яних споруд було надзвичайно складним завданням, оскільки колаген у кістках виявився надто сильно зруйнованим, через що перші спроби, зроблені у 2018 році, не увінчалися успіхом.
Тоді дослідники звернулися до біоапатиту - мінеральної фракції кісткової тканини, яка з плином часу зберігається набагато краще, ніж органічна речовина. Радіовуглецевий аналіз (метод C14), проведений для двох зразків, дав узгоджені результати: від 4100 до 4417 років тому, що відповідає третьому тисячоліттю до нашої ери.
На думку авторів дослідження, це перше пряме датування поховання в усьому регіоні Атлантичної Сахари, що робить його цінним хронологічним орієнтиром для цієї місцевості.
Одне тіло, чотири намистини та безліч запитань
Під курганом спочивала одна людина - дорослий у віці від 25 до 35 років (вік було визначено за ступенем зносу зубів). Він лежав на спині: голова була звернена на південь, а ноги зігнуті й спрямовані на захід. Скелет зберігся дуже погано, тому визначити стать похованого не вдалося. З похоронного інвентарю археологи виявили лише чотири кільцеподібні намистини, вирізані зі шкаралупи страусиного яйця; ймовірно, це були особисті прикраси. У статті зазначено:
"Ці поховання є частиною давньої неолітичної традиції зведення великих кам’яних споруд. Вони належать до тієї епохи, коли Сахара ще була зеленою, забезпечуючи їжею стада тварин і мисливців. Чому ці спільноти створювали настільки масштабні гробниці і якою була мета їхніх "антен", спрямованих на схід, - поки що залишається загадкою. Відповіді на ці питання мають дати подальші розкопки на цій пам’ятці, де на сьогодні досліджено лише один курган".
Новини археології
Раніше цього року любителі пошуку за допомогою приладів зробили археологічну знахідку в Норвегії, яку можна порівняти з виявленням золотого скарбу: вони натрапили на величезну колекцію монет епохи вікінгів.
У ході подальших розкопок загальна кількість знайдених монет сягнула 5500. Серед них виявився один абсолютно унікальний екземпляр, який, можливо, був виготовлений за часів правління однієї з знакових постатей в історії Норвегії.