Його рішення відкласти атаку на Сирію та шукати підтримки Конгресу у цьому питанні ошелешила деяких найближчих його радників, передає BBC Україна.
Держсекретар Джон Керрі в інтерв'ю телеканалу NBC так виправдовувався за різку зміну у настроях президента: "Він вважає, що не варто діяти так, аби потім сирійці та купа інших людей дивилися на Сполучені Штати і думали, а чи було це легітимно, чи ні, чи треба було йому це робити, чи треба було діяти рішучіше".
Але це, власне, те, що відбуватиметься впродовж наступних 10 днів. Вже зараз лунає багато критики і пересудів про те, як він дійшов до нинішньої ситуації.
Ще в п'ятницю Держсекретар, усупереч думці багатьох, наголошував на тому, що було поставлено на карту для світу і для репутації Америки. Важко повірити, що тепер він задоволений тим, що покарання Ассада відкладається.
Якщо Конгрес проголосує "Проти", ці його слова переслідуватимуть і його, і Обаму.
А це може трапитися: перемога не така вже й очевидна, особливо у контрольованій республіканцями Палаті представників. Та й Сенат, можливо, не є надійним - це буде вільне голосування і партійні лідери не намагатимуться переконати своїх колег.
Дуже довгий звіт розвідки, який отримали на Капітолійському пагорбі, як виглядає, не надто переконав деяких сенаторів та конгресменів.
Заклики дати дозвіл на дії, аби "стримати, перервати, запобігти та погіршити" здатність Сирії використовувати хімічну зброю, що містяться у плані резолюції Білого дому, два сенатори - один від республіканців, інший від демократів - назвали дуже необмеженими у часі.
Сенатор-республіканець Джон Маккейн, який є одним із тих, хто найбільше відстоює військове втручання у Сирію, сказав, що там немає "ні стратегії, ні плану" - це те без чого він не підтримає пропозицію.
Якщо Конгрес його не підтримає, для президента це буде катастрофою.
Його рішення провести голосування виглядатиме безглуздо, і він постане перед жахливим вибором.
Ігнорувати голосування та викликати гнів Конгресу та багатьох американців. Або не завдавати удару та жити зі словами Джона Керрі про те, що Америка ослабне, мілкі диктатори збадьоряться, а історія дасть сувору оцінку американським лідерам.
Тому все залежить від того, чи виграє Обама голосування. Але навіть якщо і ні, зволікання дає Асааду можливість підготуватися до удару.
Після цього рішення Обами багато оглядачів ставлять під сумнів його лідерство та дивуються тому, як йому так вдалося загнати себе у глухий кут.
Але людині, яка прийшла на посаду із закликами покласти край закордонним війнам Америки, піти на цей крок без підтримки ООН, без Великої Британії, без Конгресу та без підтримки американців буде надто некомфортно.
