Взяти насильство під контроль, щоб можна було створити простір для відродження громадянського суспільства, - такою була мета візиту голови європейської дипломатії Жозепа Борреля до Москви. Принаймні, так це виглядало на початку. Але російська гостинність ошелешила. Пан Боррель, мабуть, не знав, що гостинним в Кремлі може бути лише той, хто будете говорити про речі, які цікавлять самих росіян. Наприклад, про вакцину Sputnik-V, завершення реалізації Північного потоку-2, які погані американці та їх громадяни, які захопили Капітолій 6 січня. Ще можна похвалити росіян за успіхи в Сирії і так далі.
Але коли ви підіймаєте питання Криму, Донбасу, чи порушення прав людини й говорите про арешт Навального, готуйтесь до порції густих помиїв на вашу голову. Власне це і відчув очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель. Було наївно очікувати помилування Навального після зустрічі з Лавровим, але європейці останнім часом бажане видають за дійсне.
Під глобальним трендом «а давайте миритись з росіянами», європейці не бачать основного – миру Кремль ніколи не буде прагнути, тому що імперія живиться лише завоюванням нових територій. Не прямою окупацією, але ментально. Завдання росіян – це розкол Європи та підпорядкування собі тієї частини, яка буде виступати за прагматичні бізнес-інтереси. Як Німеччина чи Австрія виступають за запуск Північного потоку – 2, попри те, що на тлі розвитку альтернативних джерел енергії, російський газ однозначно, в довгостроковій перспективі, буде програвати сонцю.
Перші сигнали капітуляції Європи ми побачили з відновлення російської делегації в ПАРЄ
Але пан Боррель швидко оговтався від шквальної критики євродепутатів та дав задню. Ба більше, на фоні миролюбних заяв заговорив про санкції. Проте росіянам, в цілому, це вже не було не цікаво. Своєї мети вони досягли – принизили європейську дипломатію, яка ще буквально у 2014 році обірвала практично всі політичні та більшість інвестиційних зав’язків з Росією за анексію Криму та окупацію Донбасу.
Іншими словами, в РФ лишились задоволені, що Європа сама приповзла до Кремля на колінах - миритись.
Перші сигнали капітуляції Європи ми побачили з відновлення російської делегації в ПАРЄ. Також варто пригадати виступ Емануеля Макрона перед дипломатичним корпусом Республіки 27 серпня 2019 року, коли він говорив про важливість стратегічного партнерства з Росією…
Слід зазначити і те, що й до візиту Борреля окремі політичні лідери країн ЄС теж відвідували Кремль. Таких візитів було принаймні 19. Тож, зрештою, критика «провального візиту» Борреля та бажання налагодити мирні стосунки з Росією під соусом «народ хороший, але при владі диявол» свідчить лише про політику подвійних стандартів ЄС. Про це, до речі, заговорили окремі євродепутати.
Якщо мова йде про цінності, тоді з Євросоюзу лунають «занепокоєння» та «осуд». Проте, коли мова йде про гроші та економіку, стилістика та динаміка розмови одразу змінюються. Profit for profit – ось що є двигуном так званої нормалізації стосунків з Росією. І Жозеп Боррель лише став цапом відбувайлом гарячих політичних кравців. Їх виявилось аж 11% (81 євродепутат з 705 членів європейського парламенту) – це ті, хто виступають за його відставку.
Такі цифри свідчать, крім іншого, про те, що в довгій перспективі комунікація ЄС та Росії буде відновлюватись.
Що маємо робити Україна? Раніше я вже писав – будувати прагматичні торгово-економічні стосунки з ключовими країнами ЄС. Напрацьовувати оригінальний підхід. Адже шлях до успіху лежить тепер не через Брюссель, а через Париж, Берлін, Рим, Мадрид, Лісабон і так далі.
Окрім економіки, є ще безпекові питання, а це вже регіональні союзи з країнами сусідами, які є в НАТО.
Все це можливо, якщо відбудеться сильна внутрішня консолідація всередині України. Якщо професійні та досвідчені еліти в Уряді сконцентруються на україноцентризмі, а не будуть орієнтуватися на Західні чи Північно-Східні столиці. Маємо розуміти власну силу і вміти керувати самими собою, тобто бути класичною суверенною державою.
Лише в такому випадку ми не будемо хапатись за заспокійливе під час чергової зустрічі європейських та російських чиновників.
Тарас Семенюк, аналітик Kyivstratpro
