Після місяців зусиль без прогресу тепер на переговорах про закінчення війни в Україні більше не йдеться про абстрактні рамки. Йдеться про конкретні компроміси.
Таку думку в колонці для The Washingtonpost Post висловив колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. "Нарешті з'являється ясність, але поки що не час для ейфорії. Хоча вказується, що невирішеними залишаються тільки територіальні питання, але червоні лінії України не знайти на картах. Гірка історія навчила, що важливо не те, де проведено лінії припинення вогню, а те, що станеться після цього", - написав дипломат.
Гарантії безпеки для України
Він міркує, що якщо США дійсно готові запропонувати Україні юридично зобов'язуючі гарантії безпеки, тоді президент Володимир Зеленський здобув значну перемогу.
"Це те, чого Київ прагнув із 1991 року, коли здобув незалежність від Москви, і те, що його західні партнери постійно відмовлялися надавати", - зазначив він.
Кулеба констатував, що Україна вже давно втратила віру в різні політичні гарантії безпеки, які їй пропонували, оскільки більшість із них Захід не виконав.
"Тепер, схоже, у Києва нарешті з'явився шанс перевірити, чи будуть юридично обов'язкові гарантії дотримуватися більш надійно", - вважає дипломат.
Що змінилося в позиції України
Український президент Володимир Зеленський теж змінив свою позицію і тепер сигналізує про готовність розглянути болючі компроміси, які на початку повномасштабної війни були б політично та стратегічно немислимими, включно з пропозиціями, які зачіпають найчутливіше з усіх питань: територію.
Однак центральне питання цих переговорів полягає не просто в тому, чи може Україна поступитися Донбасом.
"Питання в тому, що буде далі. Що завадить Росії перетворити "припинення вогню" на засіб завершення справи?", - задався питанням ексміністр і додав, що це не просто теоретичне питання. Україна винесла кілька суворих уроків у 2015 році, які зробили її обережною.
Кулеба нагадав, що друга Мінська угода про закінчення війни на Донбасі передбачала припинення вогню 15 лютого, але насправді там війна тривала і російські війська продовжували наступати на Дебальцеве.
Лише після падіння міста і відступу ЗСУ 18 лютого припинення вогню дійсно набуло чинності:
"На практиці припинення вогню послужило дипломатичним прикриттям для РФ, щоб захопити те, що вона хотіла, перш ніж лінія фронту застигне".
Гірше того, незважаючи на все це, Німеччина і Франція замість того щоб оголосити про провал переговорів, сильно тиснули на Україну, вимагаючи від неї виконання своєї частини угоди.
"Україна справедливо побоюється повторення цієї динаміки. Якщо ЗСУ підуть із певних районів, що фізично завадить РФ зайняти територію, що звільнилася, під будь-яким приводом?", - задався питанням Кулеба.
Він вважає, що навіть якщо США і Європа погрожують наслідками за такі порушення, всі розуміють похмуру асиметрію: санкції можуть бути відновлені, постачання зброї може бути прискорено, дипломатична ізоляція може посилитися, і можуть бути опубліковані заяви із засудженням.
"Але жодна західна армія не стане штурмувати місто на Донбасі, щоб витіснити російські війська постфактум", - констатував дипломат.
Довгострокове припинення вогню залежить від двох питань
По-перше, чи прийме Росія угоду, в якій багато хто з її вимог задовольняються лише номінально - на папері, частково або умовно?
"Можливо, якщо її заженуть у кут", - припустив колишній міністр.
При цьому, як зазначив Кулеба, припинення вогню, яке знижує безпосередні витрати РФ, зберігаючи при цьому можливість ескалації в майбутньому, для російського диктатора Володимира Путіна це не поступка, а його стратегія.
По-друге, як забезпечуватиметься дотримання угоди таким чином, щоб активно блокувати дії, а не просто карати за них постфактум?
"Якщо відповідь буде тільки "ми відповімо", то від України вимагають обміняти територію на обіцянки - і повірити, що РФ не перевірятиме ці обіцянки на міцність. В України більше немає довіри", - констатував Кулеба.
Ексміністр наголосив, що перемир'я, яке просто переводить поле бою в повільніший і брудніший режим - з триваючими російськими провокаціями, повзучою анексією, актами саботажу і спробами політичної дестабілізації - зовсім не є значущим перемир'ям.
"Те, що ми спостерігаємо - це дійсно перша серйозна спроба після повномасштабного вторгнення досягти перемир'я. Перемир'я не означає кінець війни. Ця війна закінчиться тільки тоді, коли Путін визнає, що Україна втрачена для Росії... Доти будь-яка пауза - це всього лише пауза", - зазначив Кулеба.
Проте, як стверджує Кулеба, українці повинні зберігати оптимізм, уникаючи ейфорії на останньому етапі.
"У подібних переговорах можна пройти майже весь шлях і все одно зупинитися на заключному етапі. Тому що саме на заключному етапі концентрується ризик і руйнуються ілюзії", - попередив дипломат.
Мирні переговори щодо України
Раніше президент України Володимир Зеленський відповів, коли США передадуть РФ узгоджений мирний план. Він зазначив, що проект мирного плану, який уже обговорили з американцями, "дуже практичний", однак деякі ключові питання, наприклад, про долю окупованих українських земель, залишаються невирішеними.
