Скандальне рішення КСУ - Рада не підтримала проект про конституційну процедуру / фото УНІАН, Володимир Гонтар

Верховна Рада України направила до профільного комітету для підготовки на повторне перше читання проект закону про конституційну процедуру (№4533).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 226 народних депутатів із 361, зареєстрованого в сесійній залі.

Читайте такожОПОРА: закон про референдум не ідеальний, але він встановлює запобіжники від маніпуляцій

Перед цим депутати не підтримали пропозицію про ухвалення цього законопроекту в першому читанні. За це проголосували лише 197 народних депутатів із 356, зареєстрованих в сесійній залі.

Законопроект “Про конституційну процедуру” розроблений в рамках Робочої групи Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного суду, створеної розпорядженням заступника голови парламенту від 17 листопада 2020 р.

У чому полягає законопроект

  • Проект закону «Про конституційну процедуру» був підготовлений у зв’язку із необхідністю практичної реалізації ст. 153 Конституції України, яка уповноважує Верховну Раду визначати процедуру діяльності КС шляхом прийняття відповідного закону. Зокрема, пропонованим проектом закону приводяться у відповідність із вказаною конституційною вимогою порядок здійснення судом своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави і порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання висновків.
  • Законопроектом, зокрема, пропонувалося встановити, що засідання Великої палати Конституційного суду є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 12 суддів КС. Рішення Суду є ухваленим Великою палатою, а його висновок - наданим, якщо за це проголосували щонайменше 12 суддів КС.
  • У разі наявності у судді КС реального чи потенційного конфлікту інтересів він повинен письмово поінформувати про це Суд та заявити самовідвід протягом одного робочого дня з моменту виявлення ним обставин наявності такого конфлікту інтересів. З тих самих підстав відвід судді КС можуть заявити особи, які є учасниками, залученими учасниками конституційного провадження.
  • Відвід (самовідвід) застосовується, зокрема, якщо суддя безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; суддя є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі.
  • Справи, конституційне провадження щодо яких відкрито, Суд розглядає в порядку письмового або усного провадження. Форму провадження визначає Сенат, Велика палата.
  • Порядок роботи і графік засідань, пленарних засідань сенатів, Великої палати формується головуючим Сенату, Великої палати у вигляді порядку денного. Із поданням про включення справи до порядку денного можуть також звернутись не менше 6 суддів КС.
  • Встановлюється, що у КС діє автоматизована система документообігу.
  • Серед іншого, у законі "Про Конституційний суд України" пропонувалося передбачити, що притягнення до дисциплінарної відповідальності є підставою для звільнення судді КС.

Конституційна криза

27 жовтня 2020 р. Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.

Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.

18 листопада заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.

Група до 1 грудня мала розробити узгоджені законопроекти щодо внесення змін до Кримінального кодексу, законів "Про запобігання корупції" та "Про Конституційний суд України", які обумовлені рішенням КС.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram