Це пояснює нещодавно знайдену "дивність" в їх поведінці, заявляють астрономи в статті, про це повідомляють «РИА Новости», посилаючись на публікацію в журналі Nature Astronomy.
"Наші спостереження показують, що частота знищення зірок чорними дірами дивним чином росте в той час, коли галактики стикаються одна з одною. Швидше за все, це відбувається з тієї причини, що такі "космічні ПРИГОДИ" призводять до формування все більшого числа зірок в околицях чорних дір у міру того, як галактики зливаються", — заявив Джеймс Маллейні (James Mullaney) з університету Шеффілда (велика Британія).
Читайте такожАстрофізики знайшли унікальну надмасивну чорну діру з аномально високою масою
Вважається, що в центрі більшості великих галактик "живе" надмасивна чорна діра масою в кілька мільйонів або мільярдів разів вище, ніж у Сонця. Частину таких чорних дірок видно практично завжди, адже вони поглинають великі кількості газу та пилу, а в інших галактиках вони спалахують лише епізодично, коли до них наближається зірка або хмара газу і вони розривають їх на частини.
Цей спалах яскравості триває миті за космічними мірками — декілька місяців або років, після чого чорна діра повертається в "сплячку". Щось схоже нещодавно сталося з чорною дірою в центрі Чумацького Шляху, що спалахнула на деякий час у той момент, коли повз неї промайнула велика хмара газу G2.
В останні роки, як розповідають Маллейні і його колеги, астрономи почали помічати, що велика кількість подібних подій, зафіксованих усіма телескопами світу, в рази менше того, що пророкує теорія. Більш того, розрахунки, нещодавно виконані астрофізиками з МФТІ, показують, що незвично скромні апетити чорних дір не можна пояснити навіть теоретично.
Вивчаючи це питання, наукова команда Маллейні спостерігала протягом майже десяти років за центрами 15 далеких галактик, які сьогодні переживають зіткнення з іншими "зоряними мегаполісами". Для цих спостережень вчені використовували автоматизовані телескопи з огляду Catalina, які безперервно стежать за нічним небом Землі, відстежуючи вже відкриті і знаходячи раніше невідомі астероїди.
Ці спостереження привели до приємних, але несподіваних результатів – одна з п'ятнадцяти галактик, F01004-2237 в сузір'ї Кита, різко спалахнула восени 2010 року. Її яскравість зросла приблизно в 1,6 рази і залишалася незвично високою як мінімум до 2015 року, коли вчені припинили спостереження.
Настільки тривале підвищення яскравості не можна було списати на спалах наднової або якийсь інший подібний процес, що змусило британських астрономів вирішити, що вони мають справу із зіркою, розірваною приливними силами чорної діри. На користь цього говорить і те, що спектр центру галактики ніс у собі дуже чіткі і яскраві "водневі" і "гелієві" лінії, які з'являються в ньому зазвичай після знищення зірок чорними дірами.
Читайте такожЯпонія запустила супутник для збору інформації про чорні діри
Як вважають вчені, спираючись на незвично велику довжину спалаху, жертвою чорної діри в центрі F01004-2237 стала дуже невелика зірка, народжена в центрі галактики із залишків газу від інших світил, перемішаних в результаті зіткнення цієї галактики з її сусідкою. Такі новонароджені зірки в центрах галактик, на думку британських астрофізиків, можуть становити основу "раціону" надмасивних чорних дір у Всесвіті.
Відкриття одної подібної події у наборі з 15 галактик всього за десять років спостережень, як відзначають Маллейні і його колеги, говорить про те, що вони відбуваються набагато частіше, ніж ми звикли вважати – не раз в 10 або 100 тисяч років, а раз на тисячу або навіть раз в сто років.
Виникає питання – чому інші спостереження говорять про "поганий апетит" чорних дір? Як вважають автори статті, виявленню інших подібних подій можуть заважати щільні кокони з газу і пилу, що оточують центри інших галактик і не дають нам зазирнути всередину них. Споруда більш потужних телескопів, які здатні "бачити" крізь цю запону з пилу, допоможе зрозуміти, чи так це насправді, вважають учені.
