Підпишіться на нас в Google
Доісторичні родичі людини, яких через їхній низький зріст прозвали "гобітами", могли бути, швидше за все, падальниками, а не вправними мисливцями. Про це йдеться у новому дослідженні.
"Це дослідження додає ще одне підтвердження до зростаючої кількості доказів того, що Homo floresiensis, мозок якого був лише трохи більшим за мозок шимпанзе, не був настільки розвиненим, як раніше вважали вчені", - пише CNN.
Археологи виявили у печері Лян-Буа на індонезійському острові Флорес у 2003 році скамʼянілості мініатюрного гомініна. Ця істота мала череп розміром з грейпфрут та, можливо, досягала у висоту близько одного метра.
"Поруч зі скам’янілостями Homo floresiensis археологи виявили кам’яні знаряддя та кістки Stegodon florensis insularis - вимерлого родича слонів, розміром із бізона. Ця знахідка свідчить про те, що "гобіти" полювали на великих тварин, використовуючи знаряддя. Обгорілі кістки дрібніших тварин також вказують на те, що "гобіти" вміли користуватися вогнем", - зазначили у публікації.
Така поведінка вважається ключовою еволюційною ознакою, яка повʼязана з гомінідами з великим мозком, такими як неандертальці, Homo sapiens або сучасні люди, а також Homo erectus - ранньою людиною, що жила в період від 1,89 мільйона до 110 000 років тому.
"Потенційний зв’язок між мисливськими знаряддями та використанням вогню у Homo floresiensis навіть змусив деяких дослідників припустити, що гобіти були тісно пов’язані з Homo erectus", - додали у матеріалі.
У дослідженні йдеться про те, що гобіти не наражалися на ризик отруєння під час поїдання падали, адже отрута комодського варана містить білки, які розщеплюються шлунковими ферментами.
"Щоб знайти докази використання вогню, дослідники проаналізували кістки гризунів, що засипали печеру і накопичувалися там протягом тисячоліть завдяки совам, які влаштовували там свої гнізда. Якби в печері були споруджені вогнища, кістки, що лежали під ними, мали б сліди обвуглення - проте жодна з 4 500 досліджених кісток не була обвугленою", - зауважує видання.
Тому дослідження показує, що доісторичні родичі людини, які жили в один час з неандертальцями та сучасними людьми, могли мати різні поведінкові адаптації.
"Це підкріплює думку меншості про те, що флоресіенсіс насправді не належить до роду Homo і його слід перекласифікувати, хоча вибір нової назви роду буде непростим без додаткової інформації про його походження", - додали у дослідженні.
Інші дослідження вчених
Раніше археологи знайшли унікальну "біблійну реліквію", яка може розкрити таємницю Ковчега Завіту. Зокрема команда виявила три великі ханаанські посудини для зберігання, що датуються періодом до приходу ізраїльтян.
Також археологи відкопали рідкісний п'ятитонний саркофаг, запечатаний під землею 1500 років. Цей артефакт уже називають одним із найзначніших археологічних відкриттів Хорватії за останні роки.
