Підпишіться на нас в Google
У Чорнобильській зоні відчуження виявили чорну плісняву, яка не лише витримує високий рівень іонізуючого випромінювання, а й, імовірно, отримує від нього користь. Про це йдеться у публікації наукового вісника ScienceAlert.
Як пише видання, після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС майже 40 років тому зона відчуження стала домівкою для багатьох живих організмів, які змогли пристосуватися до екстремальних умов. Одним із них виявився чорний гриб Cladosporium sphaerospermum (по суті - це різновид плісняви), що росте на внутрішніх стінах однієї з найбільш радіоактивних будівель у світі.
Перші масштабні дослідження розпочалися наприкінці 1990-х років, коли команда під керівництвом української мікробіологині Неллі Жданової досліджувала укриття над зруйнованим реактором. Там учені виявили цілу спільноту грибів – загалом 37 видів. Найпоширенішим серед них був саме Cladosporium sphaerospermum, який також демонстрував один із найвищих рівнів радіоактивного забруднення.
Згодом дослідники під керівництвом радіофармакологині Катерини Дадачової та імунолога Артуро Касадевалла встановили, що іонізуюче випромінювання не лише не шкодить цьому грибу, як більшості інших організмів, а й може сприяти його росту. Це стало підставою для появи гіпотези про так званий "радіосинтез" – процес, за якого меланін у клітинах гриба потенційно виконує роль, схожу на хлорофіл у рослин, перетворюючи енергію випромінювання на корисну для організму.
Водночас, зазначає ScienceAlert, ця теорія досі не отримала остаточного підтвердження, і "фактичний радіосинтез" вченим ще належить довести. Попри десятиліття досліджень, учені все ще не можуть пояснити, чи справді гриб використовує випромінювання як джерело енергії, чи його незвичайна поведінка є лише механізмом виживання в екстремальних умовах.
"Ми знаємо, що цей скромний, оксамитово-чорний гриб робить щось надзвичайно винахідливе з іонізуючим випромінюванням, щоб виживати й, можливо, навіть розмножуватися в місці, надто небезпечному для безпечного перебування людей", - резюмує видання.
Життя в зоні ЧАЕС
Як писав УНІАН, всупереч початковим очікуванням зона ЧАЕС так і не стала біологічною пустелею – тут активно розвивається дика природа. Науковці зазначають, що саме відсутність людей після евакуації дала змогу природі відновитися, хоча радіація й далі шкодить організмам, викликаючи мутації та аномалії.
Дослідження показують поступову адаптацію живих істот, як‑от темніші жаби з підвищеним рівнем меланіну, але вчені дискутують, чи це реакція саме на радіацію, чи на інші забруднювачі.
