Підпишіться на нас в Google
Аналіз шкір тварин, які використовувалися для створення історичних рукописів, дозволив простежити 3500-річну історію вірусу овечої віспи.
Витягуючи вірусну ДНК із пергаменту знаменитого Йоркського Євангелія, дослідники простежили поширення хвороби по Євразії в епоху бронзи та середньовічній Європі, пише Scitechdaily. Зазначається, що у масштабному дослідженні, очолюваному Університетським коледжем Дубліна, взяли участь генетики, історики, вірусологи, фахівці з хімії білків та реставратори.
"Отримані ними дані є першим генетичним доказом того, що овеча віспа вражала європейські стада за століття до появи сучасних ветеринарних записів", – написало видання.
Овеча віспа – хвороба, яка стрімко поширюється у стаді. Вона дуже небезпечна для молодняка і може призводити до високої смертності.
Пергамент виготовляли зі шкір овець, кіз або великої рогатої худоби. Хоча в процесі обробки слідів тварини майже не залишалося, фрагменти її ДНК і сліди патогенів зберігалися. "Таким чином, кожна збережена сторінка може містити інформацію про тварину, зі шкіри якої вона була виготовлена", – написало видання.
Як прокоментував це відкриття провідний автор дослідження Луї Л’От, виявлення стародавньої ДНК овечої віспи в пергаменті повністю змінило уявлення наукової спільноти про захворювання минулого. Вчений припустив, що "архіви та бібліотеки по всьому світу зберігають генетичні сліди спалахів хвороб тварин, що відбувалися в минулому.
"Вивчення цих геномів допомагає зрозуміти, як еволюціонували патогени та як вони впливали на суспільства минулого. Це стосується й вірусу овечої віспи: ми довели, що він вражав євразійські стада овець протягом щонайменше 3500 років".
Історичні рукописи свідчать про зараження стад
У ході дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Science Advances, вчені реконструювали історію еволюції вірусу овечої віспи за період понад 3500 років. Вчені виявили ДНК цього вірусу в кількох середньовічних рукописах, зокрема в документах, що мають величезне історичне значення.
Одним із таких документів стало Йоркське Євангеліє, написане 1000 років тому. Дослідники також вивчили "Глосарій Корпусу" – один із найдавніших англійських словників, – а також інші середньовічні твори з Британії та Європи.
На деяких сторінках цих рукописів було виявлено ДНК вірусу віспи овець. Це свідчить про те, що під час виготовлення книг використовували шкури хворих тварин.
Вчені пояснили, що оскільки скотарство відігравало ключову роль у середньовічному сільському господарстві, виробництві одягу та продуктів харчування, а також у торгівлі, сліди хвороб, що збереглися на пергаменті, можуть дати уявлення про економічні труднощі, з якими стикалися спільноти минулого.
Несподівана знахідка під час дослідження
Одним із найбільш несподіваних результатів стало виявлення вірусу віспи овець на пергаменті, виготовленому зі шкір телят і кіз. Це свідчить про випадки міжвидової передачі інфекції.
"Дослідження показало, що пергаментні рукописи зберігають не тільки нашу культурну історію протягом століть, а й інформацію про поширення хвороб серед худоби в Середньовіччі", – висловив думку керівник дослідження, доктор Кевін Г. Дейлі.
Інші новини науки
Раніше вчені встановили, що розкол Африканського континенту відбувається швидше. Вони припустили, коли утвориться новий океан.
Також повідомлялося, що на території Європи 300 тис. років вирували пожежі. Ці пожежі охопили європейську територію близько 201 млн років тому, на стику тріасового та юрського періодів.
