Як повідомляється на сторінці МОЗ у Facebook, згодом комісія продовжить роботу також у державній установі "Національний науковий центр Інститут кардіології імені академіка Стражеска".
«Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладів охорони здоров'я стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника», - зазначають у МОЗ.
Читайте такожНасіров не вноситиме заставу і не проситиме друзів внести її
З проханням провести клініко-експертну оцінку встановлених Насірову діагнозів і результатів наданої йому медичної допомоги до МОЗ звернулося Національне антикорупційне бюро України.
Як повідомляв УНІАН, Насірову було оголошено повідомлення про підозру 2 березня у лікарні «Феофанія». Потім його перевезли до Інституту кардіології імені академіка Стражеска для підтвердження або спростування діагнозу.
7 березня Солом'янський районний суд Києва обрав Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30 квітня, з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн.
Сьогодні Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід Насірову. Також суд відмовився збільшити розмір застави до 2 млрд грн.
Читайте такожСуд відмовився збільшувати розмір застави Насірову до 2 мільярдів
***Насірова підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Слідство вважає, що високопосадовець протягом 2015-2016 років, діючи в інтересах народного депутата України Олександра Онищенка, дав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр». Протягом зазначеного періоду Насіров самостійно прийняв незаконні рішення про розстрочення грошових зобов'язань зазначених підприємств, які не мали на це законних підстав і не надали належні для цього документи. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 млрд грн.
