За 20 років незалежності кількість селян в Україні зменшилась на 2,5 мільйона.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на прес-конференції заявила соціолог Ірина ПРИБИТКОВА, презентуючи результати дослідження демографічної ситуації в українському селі.

Зокрема, дослідження демографічного стану села показало, що чисельність сільського населення в 1990-2000 рр. скоротилося на 2531,2 тис. чоловік і на 1 січня 2010 року становило 14336,9 тис. При цьому скорочення відбувалося виключно за рахунок депопуляції – високої смертності населення і активної еміграції. Водночас, мінімальну компенсацію демографічних втрат села забезпечив символічний міграційний приріст за рахунок міського населення – на 17,6 тис. жителів, а також адміністративно-територіальні перетворення - ще 61,5 тис. жителів.

Відео дня

По словах І.ПРИБИТКОВОЇ, міграційний приріст сільського населення почався в 1992 році, коли повертатися на рідні землі стали колишні селяни, що раніше переїхали в міста. Цей процес продовжувався до 2001 року включно.

На початку 2000-х виїзд з села знову став набирати обороти. Так, з 2002 по 2005 роки кількість мігрантів зросла з 24,7 тис. до 51 тис. чоловік в рік. Проте за останні 5 років інтенсивність відтоку з українських сіл стала спадати: так, в 2009 році втрати сільського населення за рахунок тих, що виїхали скоротилися до 16,5 тис., а в 2010 – до 5,2 тис. жителів.

За словами І.ПРИБИТКОВОЇ, упродовж останніх 5 років тенденція зменшення сільського населення уповільнилась: народжуваність стала збільшуватись, а смертність зменшуватись. І хоча, за її словами, смертність в селі зменшується повільніше, ніж у містах, народжуваність у сільській місцевості росте швидше.

«Українська селянська сім’я рухається в напрямку дводітної: в місті на 1000 жінок народжується в середньому 331 дитина, в той самий час як у селі ці показники становлять 769 дітей на 1000 жінок», - зазначила вона.

За її словами, дослідження також виявило, що в кожному другому селі в Україні немає жодного суб’єкту господарської діяльності, через що селяни змушені працювати у містах або за кордоном. Так, на сьогодні 1,25 млн. селян працюють в містах, проте цей показник менший, ніж за часів Радянського Союзу: у 1980-х в українських містах працювало 1,7 млн. селян.

За даними соціологічного дослідження, сукупний дохід на 1 члена сільської родини становить 766 грн., при цьому сукупний дохід жителів міст становить 1 тис.127 грн., а у столичних мешканців він становить 2 тис. 248 грн. Середній показник сукупного доходу на члена української родини становить 1 тис. 284 грн.

За словами опитаних жителів сільської місцевості, дохід, який повністю покриває прожитковий мінімум, мав би становити 1 тис. 370 грн. на 1 особу або 2 тис. 206 гривень на сім’ю. І.ПРИБИТКОВА розповіла, що при цьому середньостатистичний українець вважає, що мінімальний дохід 1 тис. 681 грн. на особу або 5 тис.830 грн. на родину.

У ході опитування було виявлено, що 8% опитаних вважають, що живуть у злиднях, 45% вважають себе бідними, ще 45% вважають, що мають середній дохід, 0,8% визнали себе заможними людьми і ніхто з опитаних не назвав себе багатим.

Як розповіла І.ПРИБИТКОВА, сьогодні 2,6 млн. селян фактично є безробітними.

За її даними, 16,9% селян працюють у державному секторі, 21,3% працюють у приватному секторі і 2% задіяні і там, і там.

При цьому наймитами є 31,4% селян, 3,4% займаються індивідуальною діяльністю та 1% виступає в ролі роботодавців.