Ніна Костянтинівна, мати загиблого від рук російських окупантів «кіборга» Ігоря Брановицького, отримала від 16-річної дівчинки зворушливого листа.
Про це вона розповіла на своїй сторінці у Facebook.
За її словам, листа вона отримала від незнайомки 21 січня 2021 року біля Михайлівського собору під час панахиди за загиблими в Донецькому аеропорту.
«Ще було трохи часу і я підійшла до Стіни Пам’яті до фотографій наших рідних. Ще підходячи, я побачила, що там стояла молода жінка… Ми розговорились. Вона запитала, чи хтось із моїх рідних тут на цих фотографіях. Я відповіла, що син. Вона виразила мені співчуття і сказала, що в неї є листи від дівчинки Олександри, яка, будучи смертельно хворою, написала листи до мами захисника України і до захисників. Один із захисників повинен бути дядьком з вусами. Жінка запитала мене, чи готова я прийняти цього листа. Я, звичайно, згодилась», - написала вона
Після цього почалася служба за загиблими, і жінки більше не бачилися. А лист дівчинки, який датований 11 квітня 2019 року, дуже вразив Ніну Костянтинівну, і вона вирішила викласти його у мережу, аби дізнатися, чи жива «ця мужня дівчинка».
Що написала 16-річна дівчинка у листі (cтилістика автора збережена):
«Доброго дня, мамо, захисника України! Мене звати Олександра і мені 16 років. На жаль ми з вами зовсім незнайомі і боюсь, що коли Ви отримаєте цього листа, то мене вже не буде на цьому світі. Але не хвилюйтесь, просто так склалися обставини та розпорядилась Доля, що в мене смертельне захворювання - саркома і за прогнозами лікарів мені залишилося жити кілька місяців. Але поки в мене ще є час, сили і я в свідомості, я хочу Вам подякувати від усього серця за сина Героя. Чи хочеться мені помирати в 16 років, коли життя буяє та квітне? Ні я не хочу помирати. І впевнена, що помирати не хотів і Ваш син. Він точно не хотів, щоб Ви жили з діркою в серці до кінця свого життя, і він точно не хотів, щоб Ви обливались гіркими сльозами та носили чорну хустину, він точно не хотів завдавати Вам такого болю. Він, як і я, мав плани на це життя. І коли розпочалась ця клята війна з Росією, він не міг спокійно сидіти в мирному місті. Це був вибір свідомої людини, рішучого чоловіка. Я не знаю, ким він був у мирному житті, чи мав дітей та власну сім'ю, де саме перебував на фронті, але я точно знаю, що завдяки Вашій дитині я зараз можу спокійно продовжити лікування в лікарні, в мене над головою не розриваються снаряди, я не ховаюсь по підвалам від мін, моє місто не зруйноване. Для мене Ваш Герой і я знаю, як Вам зараз болить. Ви виховали гідну Людину, патріота, якому було не байдуже, як житиме країна. Мамо, я Вам низько вклоняюсь за сина Героя, сина захисника. Я поруч з Вами думками. Хочеться, щоб Ви знайшли в собі оті резервні сили жити далі за обох. І знайте, в одній з київських лікарень знаходиться 16-річна дівчинка, із смертельним захворюванням, яка Вас міцно обнімає, як свою маму. Я бажаю Вам сили і здоров’я пройти цей нелегкий шлях. Мені дуже важливо, що я маю можливість написати Вам і подякувати за сина Героя. Бо він живий, матусенько, живий в нашій пам’яті, в наших серцях. Будь-ласка, бережіть себе заради світлої пам’яті сина», - написала дівчинка.
Бої за Донецький аеропорт
- Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014 року по 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України.
- 20 січня 2015 року російські терористи підірвали новий термінал, бетонні перекриття обвалилися, багато українських військових загинули.
- 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених українських бійців потрапили в полон.
- Оборона терміналів аеропорту тривала 244 дні.
