Підпишіться на нас в Google
Багато питомих українських слів сьогодні майже не використовуються або сприймаються як архаїзми. У коментарі УНІАН кандидат філологічних наук Олена Онуфрієнко розповіла, що означають такі слова як затон, бескид та плесо та як їх правильно вживати.
Що насправді означають плесо, затон і бескид і звідки вони походять? Чи використовуються вони сьогодні?
"Слово "бескид" сьогодні вживається у множині – Бескиди – гірські хребти у Карпатах. За походженням слово праслав’янське, що означало скеля, урвище, крутий схил, крута гора. Сьогодні ж Бескиди - це ціла система гірських хребтів, що пролягають через територію Чехії, Словаччини, Польщі та України. Воно використовується у сучасній українській мові, наприклад, як назва санаторію у Трускавці", - зазначила науковиця.
Слово "затон", за її словами, походить від слова тонути, що означає частину річки, що захищена від течії та льодоходу, досить великого місця, що глибоко врізається в берег, може бути природного або штучного походження. Затон зазвичай використовується для стоянки або ремонту суден. Це є синонімом до слів затока, заводь, додала Онуфрієнко.
"Плесо" - це досить широка та глибока частина рівнинної річки зі спокійною течією між двома перекатами, де в холодну пору року зимує риба. Це чиста частина річки без очерету, без водоростей. Тлумачень цього терміна багато, він не має загальноприйнятої етимології, термін як похідний з доіндоєвропейського субстрату. Сьогодні вживається на позначення чистої водної гладі", - пояснила мовознавиця.
Чим плесо відрізняється від просто "озера" чи "водойми", а затон від "затоки"?
Відмінність полягає у значенні цих слів. Водойма, наприклад, те саме озеро - це загальна назва будь-якого скупчення води. А ось плесо - це ділянка водної поверхні цієї водойми. Наприклад, можна сказати: плесо Сиваша, але не Сиваш - це плесо.
А ось затон є синонімом до слова "затока", тому його можна використовувати у тотожних реченнях.
Чи варто свідомо повертати їх у мову і як це робити природно, без штучності?
"Сьогодні ведуться розмови про повернення в українську мову репресованих слів. Штучно витіснені питомі українські слова необхідно повернути для відновлення автентичності мови. Мовознавці відзначають, що українська мова належить до найдавніших мов, тому її збереження дуже важливе. Впродовж десятиліть українську мову називали діалектом зіпсованим польською мовою, мужичою мовою, а в радянські часи вилучали такі слова як непереливки, витребеньки, бо занадто чиста українська мова була націоналістичною, а значить небезпечною", - каже філологиня.
Вона додала, що радянське мовознавство працювало над максимальним зближенням двох мов, результатом чого мало відбутися поглинання української мови російською. Тому сьогодні, повертаючи автентичні українські слова, ми відроджуємо і збагачуємо свою мову.
Закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працювала в школі, наукових установах і провідних українських видавництвах, зокрема в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні, Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка та Бібліотеці ім. В. І. Вернадського. З 1989 року працює в КПІ, де очолює кафедру української мови, літератури та культури.
