В мережі з’явилися повідомлення про ймовірну радіаційну аварію на Ростовській АЕС, інформацію про яку російська влада приховує. За кілька днів до цього в рф повідомили, що на цій російській АЕС стався збій, через що було знеструмлено південь росії та окупований Крим.
Україна до цих подій не причетна, хоча цілком може взяти цю історію до уваги. По-перше, тому, що у разі, якщо в росії продовжуватимуться такі збої, блекаути стануть реальністю щонайменше для тих російських областей, які межують з Україною, з окупованими росією територіями України. І наш інтерес в тому, щоб окупантам було тут не солодко.
По-друге, електроенергія є одним з основних засобів у виробництві ворожої військової техніки. На додаток до санкційного тиску, який зокрема не дозволяє росіянам закупати потрібне для цього обладнання, знищення, приміром, систем транспортування електроенергії в росії (які є цілком воєнними цілями) стає ще одним фактором для зменшення сил російської військової машини. Адже в тому самому Криму, який через збій на Ростовській АЕС опинився без електрики, працює багато суднобудівних, судоремонтних заводів, які використовують росіяни. Тобто, знищення можливості цієї роботи знищує воєнний потенціал росії.
Втім, наразі найдієвіші санкції – це так звані санкції Малюка-Буданова – знищення російських систем виробництва і транспортування вуглеводнів.
Адже від виробництва вуглеводнів - в основному, мова про дизель і авіаційний керосин - залежить можливість російської армії пересуватися. Тому знищення цієї інфраструктури – одна з основних наших задач.
Плюс - знищення систем перекидання нафти, транспортування нафти та виробництва, зокрема, якихось видів на експорт. Це дає можливість зменшити прихід валюти в російську економіку, яка наразі повністю переведена на військові рейки. Це, своєю чергою, б'є по російській можливості виробляти, закупати військову техніку й платити рекрутам, тобто набирати особовий склад.
І, цілком можливо, що цього "санкційного списку" може приєднатись і система транспортування електроенергії, яка живить велику кількість підприємств з виробництва озброєння.
Тобто, варто розуміти, що наша задача – знищення військових об’єктів ворога. А якщо удари по цих військових об’єктах знеструмлюють і цивільні – це проблеми окупаційної влади.
При цьому, не треба розраховувати, що по всій території Росії настануть глобальні проблеми з електроенергією у цивільних. Росія занадто велика, щоб ми мали змогу створити там для них якісь такі незручності. Але цього не скажеш про окуповані росією території. Там окупанти можуть відчути, можливо, навіть ще більші незручності, ніж зараз відчуваємо ми. І російським окупантам жити там буде точно не комільфо.
Роман Світан, військовий експерт, полковник ЗСУ в запасі
