4 жовтня біля будівлі парламенту Інгушетії (Російська Федерація) в Магасі (столиці Інгушетії) почався мітинг місцевих жителів. За даними Telegram-каналу «Інгушетія 2018», в ньому беруть участь від п'яти до десяти тисяч чоловік - вони незадоволені передачею частини земель республіки на користь Чечні.
Як повідомляє видання «Аргумент», 3 жовтня ввечері стала поширюватися інформація про те, що люди збираються. Їх закликали зібратися в Магасі представники ради тейпів республіки, представники оргкомітету продублювали запрошення від старійшин республік. Потім люди почали самі поширювати інформацію в соціальних мережах.
Як повідомили очевидці, на мітингу кілька разів починалася стрілянина. У перший раз вогонь відкрила охорона глави Інгушетії Юнус-Бека Євкурова після того, як хтось із натовпу почав кидати в нього предмети і пляшки.
Силовики відкрили стрілянину в повітря. До присутніх вийшли депутати у супроводі охорони, почалася бійка. В результаті делегацію вивели від протестуючих під численні постріли і крики натовпу.
Интересно, сколько времени этому уделят на федеральных каналах? pic.twitter.com/mQiBsHj7QZ
— Усы Пескова (@Sandy_mustache) 4 октября 2018 г.
На переговори з боку протестуючих пішли кілька людей з оргкомітету з проведення загальногромадянського форуму Інгушетії. Як зазначили автори «Інгушетії 2018», протестуючі оголосили безстроковий мітинг, на якому вимагають відставки Євкурова і всіх чиновників, які підтримали передачу земель республіки.
26 вересня Рамзан Кадиров і Юнус-Бек Євкуров підписали договір про кордон між Чечнею та Інгушетією. Вона не була чітко встановлена з часів розпаду чеченських-Інгушської АРСР в 1991 році.
Читайте такожFinancial Times: Чечня і Росія знову можуть скотитися до війни після Путіна
В день підписання в різних районах республіки пройшли акції протесту. Кілька десятків людей вийшли на мітинги, в Магас прибули додаткові загони поліції, в столиці відбувалися збої в роботі інтернету.
Після 26 вересня в Інгушетії затримали 13 осіб через акції протесту проти передачі земель. 1 жовтня пройшов автопробіг проти угоди, учасники якого на кілька годин перекривали ділянку федеральної дороги «Кавказ».
4 жовтня Народні збори Інгушетії підтримали договір про встановлення меж: «за» проголосували 17 депутатів з 25, що прийшли на засідання. За даними «Кавказького вузла», Рамзан Кадиров пригрозив противникам угоди і закликав «не створювати собі проблем».
Конституційний суд Інгушетії зажадав, щоб угода про встановлення кордону з Чечнею була винесена на референдум. Незабаром тисячі осіб почали збиратися на акцію протесту в столиці республіки.
Питання про визначення адміністративного кордону між Чечнею і Інгушетією виникло на початку 1990-х років. Вперше кордон спробували провести в 1993 році. Тоді Джохар Дудаєв і перший президент Інгушетії Руслан Аушев домовилися, що велика частина Сунженського району, крім селища Серноводськ і станиці Ассиновскої, залишалися в складі Інгушетії.
Спори поновилися в середині 2000-х років: в обох республіках навіть створили комісії з розмежування. Кадиров наполягав на тому, що в регіоні проживають більше чеченців, ніж інгушів, а Євкуров - навпаки, наполягав на землях і наказував не пускати туди силовиків із сусідньої республіки.
За новою угодою Чечня отримала частину Надтеречного району Інгушетії, Інгушетія натомість отримала територію на кордоні з Малгобецьким районом. Як пише «Кавказький вузол», в центрі конфлікту опинилися території Сунженського району Інгушетії і округу Сунжа. У 2013 році вже відбувався конфлікт між жителями цих районів через території.
