На конференції у Сан-Франциско Україна стала однією із 51 країни-співзасновниці ООН, брала вагому участь у розробці статуту організації.
До 1991 року, будучи у складі Радянського Союзу, Україна де-юре мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте, де-факто діяльність Української РСР в ООН була обмежена рамками проведення єдиної радянської зовнішньої політики. Незважаючи на це, протягом понад чотирьох десятиліть трибуна ООН залишалася чи не єдиним впливовим міжнародним засобом, завдяки якому світова громадськість дізнавалася про Україну. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.
В часи незалежності в період із 2000 до 2001 років Україна входила до складу непостійних членів одного з основних органів ООН – Ради Безпеки. Вперше наша держава була членом органу, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки у світі.
За весь час незалежності Україна брала участь у програмах протидії тероризму, підтримці миру та безпеки. Понад 34 тисячі українських військових та представників органів внутрішніх справ взяли участь у більш ніж 20 миротворчих операціях під егідою ООН.
Обрання України до складу Ради ООН з прав людини у 2006 та 2008 роках стало свідченням міжнародного авторитету нашої держави, визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання, захисту та поваги прав і свобод людини у світі. Після двох термінів членства в РПЛ Україна продовжує працювати в органі в якості спостерігача.
Довідка УНІАН. Після тривалих невдалих спроб створити світовий орган, який забезпечував би підтримку миру на планеті, розвиток дружніх відносин між країнами, вирішення міжнародних проблем та дотримання прав людини у світі, ряд країн ухвалив рішення про створення ООН.
Організація була утворена в 1945 році. Дотепер членами є 193 держави. ООН надає майданчик, де представники кожної країни можуть висловити свої погляди в Генеральній Асамблеї , Раді Безпеки, Економічній та Соціальній раді й інших органах та комітетах. Організація стає механізмом, за допомогою якого уряди різних країн знаходять точки дотику для вирішення спільних проблем.
