Зниження впливу Росії на Близький Схід, що відбулося через вторгнення в Україну, ненадовго зросло після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня. Однак тепер стає ясно, що десятирічний статус Москви як арбітра в регіоні добігає кінця, пише Foreign Policy.
Видання зазначає, що, починаючи з 2012 року, Росія зміцнювала свої позиції в регіоні, здійснивши військове втручання в Сирію і таким чином ставши центром регіональної дипломатії від Анкари до Ер-Ріяда і Каїра.
"Москва використовувала свою присутність в регіоні, щоб позиціонувати себе як альтернативу Сполученим Штатам, використовуючи невдоволення Вашингтоном для посилення свого впливу... Російська політика була прагматичною і навіть цинічною, не прив'язаною до ідеології або таких цінностей, як демократія. Росія змогла одночасно поліпшити відносини з Іраном, Ізраїлем і Саудівською Аравією. Їй вдалося залучити турецький уряд і курдські угруповання в Сирії, спритно уникаючи критики, яку Анкара обрушила на Вашингтон", - пише видання.
Однак вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року поклало початок поступовому ослабленню впливу Кремля на Близькому Сході
По-перше, неспровокований напад Росії заплямував її міжнародне становище, зробивши її менш привабливою альтернативою протистоянню з Вашингтоном.
Вплив Москви на її відносини з ключовими державами регіону також було змінено. "Тепер Росія покладається на Туреччину як на канал для перевалки товарів, щоб обійти західні санкції. Російські літаки тепер курсують через Стамбул і Дубай, щоб уникнути обмежень європейського повітряного простору. Москва купує озброєні дрони іранського виробництва і навіть будує в Росії завод з виробництва дронів за іранською Ліцензією", - наголошується в статті.
Нарешті, Москва послабила свою військову присутність на Близькому Сході, скоротивши частину своїх сил і техніки для підтримки військових операцій в Україні.
При цьому жорстокий напад ХАМАС на Ізраїль, ймовірно, ознаменує точку неповернення для слабшаючого впливу Росії на Близькому Сході. Відносини Росії та Ізраїлю вже були напружені через вторгнення Росії в Україну, але реакція Путіна на кризу в Секторі Гази, ймовірно, погіршила ситуацію. При цьому наголошується, що, хоча Путін, ймовірно, зіпсував свої особисті зв'язки з Нетаньяху, двосторонні відносини, ймовірно, погіршаться ще більше, якщо останній покине свій пост в результаті кризи в Секторі Гази.
Минуле значення Москви як посередника між палестинськими угрупованнями також, ймовірно, зникне. Навіть навіть якщо ХАМАСу вдасться пережити наземне вторгнення Ізраїлю в Газу, внутрішньопалестинське примирення не буде пріоритетом близькосхідного мирного процесу в осяжному майбутньому, відзначає Foreign Policy.
Війна між Ізраїлем і ХАМАС також, ймовірно, ускладнить для Росії управління регіональним суперництвом, особливо з урахуванням потепління її відносин з Тегераном. І якщо доведеться вибирати, Кремлю доведеться вирішувати, чи є іранська зброя важливішою для Росії або ж пріоритетом є збереження впливу на Ізраїль, щоб відмовити його від поставок зброї Україні.
"В кінцевому підсумку криза, викликана великомасштабною атакою ХАМАСу на Ізраїль, може допомогти визначити майбутнє Близького Сходу. Однак Москва навряд чи зіграє значну роль в його формуванні – якщо взагалі зіграє, і майбутня траєкторія розвитку Близького Сходу, швидше за все, буде визначатися кризою в Газі без будь-якої істотної участі з боку Москви", зазначає видання.
Росія і війна в Ізраїлі
Раніше ЗМІ заявляли, що Росія виступає з ретельно вивіреною критикою на адресу обох сторін у війні між Ізраїлем і ХАМАС. Водночас цей конфлікт також створює для Москви можливості підвищити свою роль глобального впливового посередника і кинути виклик спробам Заходу ізолювати її через війну в Україні.
