Підпишіться на нас в Google
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон влаштував непотрібну дипломатичну сварку з Україною, нашкодивши двостороннім відносинам. Про це в авторській статті для південнокорейського видання Korea JoongAng Daily пише місцевий колумніст Лі Хьон-сан.
Причиною конфлікту стала ситуація із двома військовополоненими з Північної Кореї, яких Україна передала Південній Кореї. Після того як президент України Володимир Зеленський публічно повідомив про передачу полонених, Сеул заявив, що Київ мав зберігати домовленість конфіденційною. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин, своєю чергою, заперечив існування такої угоди.
За словами оглядача, ситуацію додатково загострили висловлювання керівника Офісу президента України Кирила Буданова. В інтерв’ю онлайн-виданню Newsforce він заявив, що військові можливості Північної Кореї швидко вдосконалюються завдяки її участі у війні проти України, зокрема для того, щоб країна "була готова до активних бойових операцій у своєму регіоні".
Автор зазначає, що відносини між двома Кореями є напруженими, і адміністрація Лі Чже Мьона намагається знизити градус. Тому заяви українських посадовців могли особисто роздратувати президента Південної Кореї.
Водночас оглядач вважає реакцію Лі Чже Мьона надмірно жорсткою. За словами журналіста, хоча деякі оцінки Буданова справді були різкими, спроби корейського президента трактувати його слова як твердження про неминучість війни між двома Кореями і тим паче звинувачення в тому, що Україна бажає початку війни на Корейському півострові, є необгрунтованими.
Оглядач попереджає, що особисте втручання президента Кореї у дипломатичну суперечку звужує простір для переговорів професійних дипломатів.
"Якщо мета не полягає в тому, щоб підштовхнути відносини до розриву, дипломатія вимагає залишати вихід, поважаючи гідність іншої сторони", - наголосив журналіст.
Автор публікації також звернув увагу, що президент значно поблажливіше ставиться до Північної Кореї, від якої постійно лунають образливі заяви на адресу Півдня. Це помітно контрастує з його реакцією на заяви Києва.
Оглядач також розкритикував звичку Лі Чже Мьона робити гучні емоційні заяви через дописи у соцмережах. За його словами, коли президент пише, що Україна "виставила мене брехуном", це може виглядати радше як прояв особистого обурення, ніж продумана дипломатична стратегія.
"Президент може розлютитися. Але країна платить ціну щоразу, коли її президент натискає кнопку публікації", - наголосив оглядач.
Сварка України з Південною Кореєю
Як писав УНІАН, у вересні між Україною та Південною Кореєю спалахнула дипломатична сварка через публічне розголошення факту передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. 23 вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони захопили двох солдатів КНДР, які воювали на боці Росії, і нещодавно відправили їх до Республіки Корея.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон майже одразу розкритикував цей крок, заявивши, що українська сторона порушила угоду про нерозголошення конфіденційної інформації, і висловив "глибокий жаль". Адміністрація південнокорейського лідера розцінила розголошення як серйозне порушення довіри між урядами і вимагала від України офіційних пояснень та вибачень.
Скандал загострився, коли радник Зеленського Дмитро Литвин заявив, що жодної угоди про конфіденційність не існувало, на що в Сеулі відповіли, що така заява підриває дружні відносини. Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України. Згодом національна розвідувальна служба Сеулу повідомила, що саме Україна першою попросила зберігати факт передачі в таємниці, побоюючись впливу на майбутні обміни полоненими.
