Для ефективного обліку і регулювання міграційних процесів в Україні необхідно створити єдину систему обліку легальної міграції.
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловили ряд експертів сьогодні у Києві в ході круглого столу в інформагентстві «Наш Продукт», на якому були презентовані результати дослідження «Стан і перспективи міграційної політики в Україні». Дослідження було ініційоване народними депутатами України Валерієм КОНОВАЛЮКОМ і Василем ГРИЦАКОМ.
Як зазначають експерти, за даними ООН, Україна займає четверте місце у світі за кількістю мігрантів після США, Німеччини і Росії. Водночас, оцінки робочої групи показують, що загальна кількість мігрантів в Україні з урахуванням тих, що іммігрували за роки незалежності, становить на сьогодні 5-7 млн. осіб, що істотно різниться з офіційними даними.
За даними експертів, основний імміграційний потік в Україну традиційно йде з Російської Федерації (30-35% загального трафіку іммігрантів в Україну), друге місце займає Молдова (19-21%), третє – Білорусь (14-15%).
Як зазначають експерти, сьогодні міграційні процеси регулюються в нашій країні більш ніж 20 міжнародними і українськими нормативно-правовими актами, що породжує нестиковки в нормативній базі і утрудняє повноцінний облік міграційних потоків.
Крім того, не зістикуються між собою відомчі статистичні дані про мігрантів, що є в системі МВС, Мінпраці, Пенсійного фонду, ДПСУ. Все це, як вважають експерти, говорить про те, що Україні необхідно розробити дієву систему обліку мігрантів.
Як свідчать результати представленого дослідження, унаслідок того, що в Україні перебувають мігранти з різним статусом, державний бюджет щорічно недоотримує близько 2 млрд. доларів від неврахованої праці мігрантів, у той час, як вони щорічно пересилають або вивозять за кордон 35-45 млрд. грн.
Як зазначив у ході круглого столу В.КОНОВАЛЮК, за різними оцінками, нині за кордоном працюють від 2 до 6 млн. наших співвітчизників. За його словами, при цьому в Україні спостерігається деяке економічне зростання, яке, за оптимістичними прогнозами економістів, може продовжитися ще 5-10 років, що спровокує збільшення потреб у трудових ресурсах. Водночас, за оцінками робочої групи, Україна навряд чи зможе упровадити ефективні інструменти реінтеграції «заробітчан» і повернення їх на український ринок праці. Крім того, як зазначає народний депутат, демографічна ситуація погіршуватиметься, а корінне населення скорочуватиметься. У результаті, всі ці чинники сприятимуть зростанню міграції, перш за все нелегальної, з країн СНД і Азії. Тому без радикального вдосконалення нормативно-правової і технічної бази обліку мігрантів Україна неминуче зіткнеться з низкою економічних і соціальних проблем.
Законодавці вже роблять певні кроки у цьому напрямі. До порядку денного нинішньої сесії Верховної Ради вже внесений законопроект №8507 В.КОНОВАЛЮКА «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», в якому велика увага приділена вирішенню проблеми ідентифікації і обліку мігрантів в Україні.
Виходячи з викладеного, експерти указують на те, що Україна, в першу чергу, повинна задуматися не над тим, як боротися з мігрантами, а над тим, як ефективно управляти міграційними процесами з користю для економіки держави, і навчитися отримувати вигоду із загальносвітових міграційних процесів. Для цього, вважають експерти, необхідно упровадити сучасні системи ідентифікації мігрантів, зокрема з використанням біометричних технологій, які в Україні існують, і удосконалити законодавчу базу.
