Підпишіться на нас в Google
Створення малогабаритної крилатої ракети "Філін" – це не спроба Росії "зліпити щось із пластику та китайської електроніки через дефіцит серйозних ракет", а справжня загроза для України.
Таку думку в соцмережі висловив Анатолій Храпчинський – директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві. Він зазначив, що створення "Філіна" – це не спроба РФ зекономити на засобах ураження, а прямий наслідок переходу російського ОПК до стратегії модульності та глибокої уніфікації засобів ураження.
За словами експерта, розробником "Філіна" є НПО "Молнія", яка входить до корпорації "Тактичне ракетне озброєння". До цієї компанії також входить МКБ "Радуга" – головне конструкторське бюро РФ із крилатих ракет. А це свідчить про те, що інженери "Молнії" отримали прямий легальний доступ до всієї робочої конструкторської документації ракет Х-59, Х-69, Х-101.
"Маючи досвід створення швидкісних ракет-мішеней та готові аеродинамічні профілі від КТРВ, вони адаптували класичну крилату ракету під напівцивільне конвеєрне виробництво. Ворог робить ставку на уніфікацію елементної бази та відмову від дрібносерійних розробок, тож у "Філіні" просто звели докупи вже готові, масштабовані вузли з різних проєктів", – відзначив Храпчинський.
Він додав, що серцем ракети став малорозмірний газотурбінний двигун R500 від російського ТОВ "Рейнольдс". І це, за словами Храпчинського – найтривожніший сигнал. Він зауважив, що на ракети "Бандероль" РФ встановлювала комерційний китайський двигун Swiwin, тоді як двигун на "Філін" – це результат реінжинірингу та локалізації крупновузлового збирання на території самої РФ.
"Цей самий МГТД вже встановлюється на нові авіаційні стелс-ракети С-71М "Монохром" та С-71К "Ковьор" від ДКБ "Сухого". Тобто росіяни замкнули на одному базовому двигуні одразу кілька сімейств зброї наземного та повітряного базування. Аналогічно вчинили з електронікою та планером. Замість розробки окремого дорогого бортового комп'ютера, у "Філін" інтегрували блоки автоматичного управління від компанії "ПЛАЗ", які за розведенням плат та маркуванням повністю уніфіковані з пізніми серіями БпЛА "Гарпія" та "Герань-2", доповнивши їх 16-канальною адаптивною антенною решіткою "Комета" та китайською інерційною системою", – додав Храпчинський.
Він наголосив на тому, що завдяки високій аеродинамічній якості планера РФ наростила швидкість цієї ракети у 800 км/год і дальність до 1 200 км.
"Стратегічний задум цієї розробки лежить на поверхні – врятувати залишки авіації та виснажити нашу економіку ППО. Поспіх РФ із наземними пусковими установками продиктований критичним виснаженням ресурсу їхньої дальньої та тактичної авіації", – відзначив Храпчинський.
За його словами, "Філін" знімає залежність російських ударів крилатими ракетами від дальньої авіації, яка дедалі більше вичерпує свій ресурс. Також наземні пускові установки дозволяють здійснювати приховані пуски з прикордонних районів. А якщо поєднати це з розгортанням росіянами повітряних mesh-мереж і використанням інфраструктури базових станцій у Білорусі як північного ретрансляційного коридору, то РФ фактично отримує інструмент для керованих глибоких ударів по заходу України з мінімальним часом попередження про пуск.
"З точки зору протидії, "Філін" свідомо спроєктований для війни економік. Мала ефективна площа розсіювання композитного корпусу на рівні сотих часток квадратного метра та швидкість понад 200 метрів за секунду скорочують вікно реакції наземних засобів ППО після виходу цілі з-за радіогоризонту до 60–90 секунд… Ворог створив дешеву конвеєрну крилату ракету, яку вже надзвичайно важко дістати кулеметом із пікапа або наздогнати звичайним електричним квадрокоптером, але збивати яку дефіцитними західними зенітними ракетами – це економічне самогубство", – наголосив Храпчинський.
За його словами, Україна має відповісти на це власною технологічною еволюцією та розбудовою ешелонованої мережоцентричної системи ППО. Вона дозволить бачити малопомітні цілі у низинах та руслах річок. Також експерт наголосив на необхідності створення чіткого ешелонування засобів ураження для диверсифікації вартості перехоплення.
"Класичні мобільні вогневі групи з кулеметами залишаються на своєму місці для відстрілу масового рою поршневих "Шахедів" і "Гербер", якими ворог продовжить навантажувати нашу систему. Але для швидкісного ешелону 600–800 км/год на чергування мають масово ставати автоматизовані зенітно-артилерійські турелі з балістичними обчислювачами, алгоритмами машинного зору та боєприпасами з програмованим підривом, а також реактивні й твердопаливні дрони-інтерцептори з власними тепловізійними чи активними головками самонаведення на термінальній ділянці. Саме вони мають перебрати на себе знищення "Філінів", "Бандеролей" та реактивних "Гераней", зберігаючи ракетний ресурс великих ЗРК для балістики та авіації ворога", – пояснив Храпчинський.
Що відомо про російський "Філін"
Раніше про застосування проти України ракети "Філін" повідомили в ГУР. Там зазначили, що Росія має дві версії цієї ракети – з боєголовкою вагою 50 і 100 кілограмів. Корпус ракети та виготовлений з вуглепластику та склопластику, а окремі деталі "Філіна" друкуються на 3D-принтері.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап наголошував на тому, що метою застосування РФ цих ракет є спроба змусити Україну витрачати значно дорожчі засоби ППО. Водночас він наголосив на тому, що у відповідь на нові загрози Україна буде створювати власні ракети до ППО, які будуть значно дешевшими за наявні.
