ДумкаВчора знову дістали. Одна знайома почала нити: ну, чого нам далося Восьме березня? Це ж совкове свято, ніде в світі не святкується, а я хочу бути жінкою всі дні протягом року, кожної секунди, “всё так негендерно в этом мире бушующем” і т. д., давайте його відмінимо. Це ниття повторюється щороку на початку березня, і вже так набридло, що, здається, треба висловитися.
А хочете, панове я скажу, хто зробив цей день совковим. Та в першу чергу ви самі. І кожного разу, коли ви говорите, що його придумала Клара Цеткін чи хто там, він стає ще більш совковим. Ось зараз, не заглядаючи у пошуковики, скажіть, що це була за жінка, коли народилася, померла?.. Навіть щось пам`ятаєте з школи і можете відповісти? Ну, і чудово! А зараз скажіть, яку роль у вашому особисто житті відіграє Клара Цеткін? Та зовсім ніяку, і раніше теж не грала, хто б що не говорив – будьте чесними самі з собою.
Ну, є у нас один день в році, ну, вирішили ми його зробити умовно жіночим – ну, хай буде. Адже головне, що ми в нього вклали, а не те, що намагалися вкласти комуністи. А вклали ми в нього, здається, тільки найкраще, якщо, звичайно, не рахувати перепої, що також можна вважати пережитком “совка”. Так, вибачте, звичайно, що в році триста шістдесят п`ять днів, а жіночим призначили тільки один, але це не означає, що в усі інші дні жінці потрібно демонструвати зневагу. Саме ж Восьме березня мені нагадує день народження: щомиті в нашому організмі з`являються мільйони клітин, а святкуємо ми тільки раз на рік. Отже, тепер і дні народження відмінити?
А Ви, панове, хто кричить про відміну Восьмого березня, скажіть чесно: а протягом інших днів року ви добре ставитеся до своїх матерів, дочок, дружин? Якщо відповідь «так», то запитань більше немає, проте якщо відповідь: «так, але в день Восьмого березня ще краще», то, може, краще його залишити? Так само краще залишити 23 лютого, умовно кажучи, День чоловічий?
Давайте самі собі робити святкову реальність такою, якою ми хочемо її бачити. Наша цивілізація заснована на свідомості, тому життя рано чи пізно стає таким, яким ми хочемо його бачити. Бажаєте, щоб Восьме березня і 23 лютого були комуністичними святами, напийтеся і повторюйте: «Клара Цеткін, червоний терор, совок!» і т.д. – отримаєте прекрасний бажаний результат. Хочете чогось іншого – зробіть це саме “інше” самі. Хочете, щоб жіночим святом був якийсь інший день у році, назвіть його, зробіть його святковим, хоч би на рівні двох людей: ви і ваша кохана. Зробіть, нікому не кажіть і більше не нийте щодо «совка».
А зараз найголовніше. Я вам відкрию секрет: Восьме березня – не жіночий, це чоловічий день. Адже, напевно, у кожної людини є потреба не тільки одержувати, але і влаштувати свято своїм коханим. Особисто для мене це бажання ще більше ніж бажання отримати привітання 23 лютого, цей день в нашій сім`ї вважають днем чоловічим. І мені було б дуже погано, якби існував тільки чоловічий день, а жіночого не було. Зрозумійте, що вітати – це теж велика честь і радість, і не треба намагатися позбавити нас цієї можливості. Так само говорить моя дружина, так само відчуває моя донька і ще багато людей у моєму оточенні, включаючи тестя. Тому перший тост 8 Березня за жінок! І спасибі тим, хто винайшов Восьме березня в календарі! Не демонструйте свою совковість у спробі позбавити нас цього свята - ми так любимо вітати!
Олексій Подорожний, Харків
