Після того, як торік я публічно фиркнула в бік 8 березня, сталася несподівана для мене реакція. Одні приятелі прислали мені смс-ки приблизно такого змісту «з святом не вітаємо і позицію підтримуємо». Інші пізніше немов вибачаючись, за нагоди пояснювали, що, мовляв, після оприлюднення такої позиції ми вже і не вітали. Не привітали, але немовби вшанували. Але, пам`ятаю, один дуже заслужений депутат кількох скликань таки з ранку 8 березня мене набрав, привітав. Я навіть не дозволила собі ущипловості, враховуючи його вік і заслуги перед Батьківщиною. Досі не знаю, пожартував він чи просто Інтернет не читає.
Але знову стукається це свято.
Моя дитина, чи то в дитячому садку, Центрі дитячого розвитку чи школі, спочатку публічно повідомляє вчителю, що «8 березня придумала подруга Леніна, щоб допомогти ворогам України», але потім натхненно майструє або клеїть мені якийсь подарунок. Я, зізнаюся, недавно плакала на дитячому ранку від віршів про маму і від чудової помаранчевої квітки, яку він мені змайстрував. Я завжди знала, що якщо ти любиш свято, то воно обов`язково відповість тобі взаємністю. Відповість враженнями, зустрічами, особливим настроєм, і ніщо його не зіпсує. Таких свят у мене багато. Але після переїзду зі Львова до Києва безрідне і байдуже мені 8 березня неодмінно якось проявляється якимись подарунками, квіточками, дзвінками.
Його чомусь всі святкують.
Я подумала про величезну силу традиції. "Жіночий день" був введений як офіційне свято в перші роки радянської влади, якої вже і самої немає, а люди ніяк не можуть відірватися від її традиції. А, напевно, не треба і намагатися нікого відривати. Хай буде, якщо комусь треба. Просто в сім`ї треба святкувати ті свята, в тому числі й жіночі, з якими у тебе справді зв`язок якийсь особливий. Наприклад, буде День жінок-мироносиць, треба подумати, як радить один православний єпископ, привітати дорогих тобі жінок, в тому числі й вчительку, а дитині купити багато зазвичай забороненого морозива. Або ось, як, привітати їх в останній день Масниці, цього року за день до 8-го. Сімейна традиція завжди буде важливіша за суспільну. Тому, пробачте, якщо образила тих, хто святкує 8 березня. І з початком Великого Посту тих, хто не святкує. 8 березня випадає саме на його другий день.
Маша Міщенко
