Найприбутковішою інвестицією за підсумками останнього десятиріччя визнано вкладення у вино. Ціни на преміальні вина за 2000-2009 роки зросли набагато більше, ніж на акції найуспішніших компаній, нафту, нерухомість і предмети мистецтва.
Так, ящик з 12 пляшок Lafite Rothschild, яке вважають одним з найкращих вин з Бордо, на електронній біржі Liv-Ex подорожчав на 857%. Для порівняння акції British American Tobacco, за оцінкою газети "The Scotsman", зросли за той же період на 454%. Золото за 10 років додало в ціні "лише" 297%.
За 10 років обіг світового ринку вин збільшився утричі, до 3 млрд доларів. Поява винної біржі зробила купівлю-продаж вина більш прозорою і ясною, що залучило нових спроможних гравців, в основному з Близького Сходу і з Китаю.
2000-2009 роки дали зрозуміти: вкладення у вино втратили вузькоспрямований характер і стають все більш популярними інструментом, особливо у тих інвесторів, які хочуть диверсифікувати портфель, пояснив Джеймс Майлс, глава електронної біржі з торгівлі вином Liv-Ex.
Британська газета The Daily Telegraph напередодні Нового року узагальнила найважливіші винні тенденції минулих 10 років. Основна з них – це зміна ставлення до рожевого вина. Якщо раніше їм насолоджувалися переважно на самоті чи в компанії однодумців, зараз рожеве вино – вже не моветон, його продаж різко зростає.
При цьому французи застерегли, що не допустимо виробляти рожеве вино, просто змішуючи червоне і біле (так роблять з шампанськими). Правильний спосіб виготовлення рожевого вина в тому, щоб залишити на якийсь час розім`яті ягоди червоного винограду в чанах. Сік трохи забарвлюється пігментом з шкірки і набуває рожевого відтінку.
Прикладом великого успіху минулого десятиріччя на винному ринку стала, однак, не Франція, а Нова Зеландія. Цифри говорять самі за себе: у 2001 році Нова Зеландія продала 15,2 млн пляшок, цього року - 55,7 млн (з яких 45,2 млн - Совіньон Блан).
Новозеландці вирощують Совіньон Блан лише з 1973 року, але вже зараз, на думку фахівців, це новозеландське вино стало найкращим в світі.
Окрім Нової Зеландії 2000-2009 стали часом Чилі. Чилійські вина цінувалися за якість і доступність. Значні інвестиції у виноробство і правильне просування вина дали свої результати. Тут великий потенціал у сорту Шираз, як і у Піно Нуар і Карменер, яке стає візитною карткою Чилі.
ПАР також домаглася значного прогресу. У 2001 році республіка експортувала тільки 140 млн літрів, до кінця 2008 року ця цифра виросла до 400 млн літрів.
Що ж до Франції, то країні декілька разів приносила нечуваний врожай природа - починаючи зі знаменитого Millennium (який у Бордо оголосили сенсаційним ще на початку цвітіння), до середини десятиліття в 2005 році і фінального, дуже багатообіцяючого, збору в 2009 році. Єдиною слабкою ланкою вважають урожай 2002 року, але і тоді були дуже хороші вина.
Проте ціни стали неконтрольованими, і Бордо 2004 року був останнім врожаєм, на який були розумні ціни.
Також єдиний європейський виробник вин, який, мабуть, не відстає від тенденцій Нового Світу, - це Іспанія.
За останні 10 років у Європі раптом стали популярними сорти винограду, які раніше не цікавили ринок: Піно Гріджо з Італії, Віоньє з Франції, Грюнер Вельтлінер з Австрії і Альбаріньо з Іспанії.
Крім того, за минуле десятиліття значно розвинулася концепція етичного виробництва Fairtrade, виробництво органічних і біодинамічних вин. І гвинтові пробки, як виявилось, не швидкоплинне явище.
