Попри десятиліття служби, ці сім гігантів морів продовжують нести бойове чергування, доводячи, що справжній термін життя авіаносця визначається не роками, а модернізацією, технічним обслуговуванням і стратегічною гнучкістю, пише Wionews.
Авіаносці — найпотужніші інструменти проєкції сили, коли-небудь створені людиною. І хоча більшість кораблів цього класу виводяться зі строю через кілька десятиліть, деякі продовжують служити понад півстоліття. Завдяки атомній енергетиці, регулярним капітальним ремонтам і радикальним оновленням вони лишаються грізною силою навіть у XXI столітті.
USS Nimitz (США, 1975) — найстаріший атомний авіаносець світу, що досі на активній службі. Його конструкція стала шаблоном для всіх наступних "суперносіїв" США.
USS Dwight D. Eisenhower (США, 1977) — "Айк", як його називає екіпаж, залишається головним інструментом демонстрації сили ВМС США.
USS Carl Vinson (США, 1982) — корабель, що ніс літаки, які підтримували операції в Іраку, Афганістані й Тихому океані.
USS Theodore Roosevelt (США, 1986) — відомий як "Велика палиця", він залишається ключовим елементом флоту, що проходить регулярні модернізації.
USS Abraham Lincoln (США, 1989) — один із найсучасніших серед "старих" авіаносців, нещодавно завершив масштабну перезаправку та оновлення.
INS Vikramaditya (Індія, 1987/2013) — колишній радянський "Баку", проданий і перебудований для Індії, тепер служить серцем її авіаносного флоту.
Ляонін (Китай, 1985/2012) — колишній радянський "Варяг", відновлений і завершений Пекіном, став навчальним і символічним авіаносцем нового Китаю.
Старі авіаносці залишаються у строю не через ностальгію, а через стратегічну цінність. Їхнє довголіття — це поєднання промислової міці, технічної адаптивності та політичного прагматизму. Як показує досвід США, Індії та Китаю, для таких гігантів справжня "пенсія" може настати лише тоді, коли зміниться сама епоха морської війни.
