Підпишіться на нас в Google
Досвід дитинства може суттєво впливати на життя людини навіть у дорослому віці. Психологи зазначають, що нестача батьківської любові та емоційної підтримки часто формує низьку самооцінку, постійне прагнення до схвалення й труднощі у побудові близьких стосунків, пише Femcafe.
Як пояснюють фахівці, дитинство є періодом, коли закладаються основи особистості. Якщо дитина відчуває безумовну любов і підтримку, вона виростає з відчуттям власної цінності. Натомість умовна любов, коли похвалу та турботу потрібно "заслужити" гарною поведінкою чи успіхами, може сформувати переконання, що людина гідна любові лише завдяки своїм досягненням.
Зокрема, дослідження Університету Бен-Гуріона свідчить, що умовна батьківська турбота пов'язана з підвищеним внутрішнім тиском, перфекціонізмом і погіршенням психологічного благополуччя в дорослому віці.
Психологи пропонують звернути увагу на три запитання, які можуть допомогти зрозуміти, чи вистачало людині емоційної підтримки в дитинстві.
Чи були ваші батьки емоційно недоступними?
Емоційна присутність означає не лише фізичне перебування поруч, а й готовність вислухати, підтримати та цікавитися почуттями дитини. Якщо батьки були відстороненими або реагували лише на проблемну поведінку, це могло залишити відчуття самотності. У дорослому віці такі люди нерідко потребують постійного схвалення, але водночас бояться справжньої емоційної близькості.
Чи відчували ви, що любов потрібно заслужити?
Якщо любов і похвала залежали лише від гарних оцінок, слухняності чи інших досягнень, це могло негативно позначитися на самооцінці. У дорослому житті такий досвід часто проявляється у вигляді перфекціонізму, страху помилок і постійного сумніву у власній цінності.
Чи доводилося вам занадто рано ставати дорослим?
Психологи називають це явище "парентифікацією" – ситуацією, коли дитина бере на себе відповідальність за емоційний стан батьків або догляд за молодшими братами й сестрами. Через це вона втрачає можливість прожити повноцінне дитинство. У майбутньому такі люди часто нехтують власними потребами, надмірно піклуються про інших і ризикують емоційним виснаженням.
