Ми, люди, звикли вважати себе вершиною еволюції завдяки вмінню створювати інструменти та розв'язувати логічні ребуси. Проте наші родичі-примати також демонструють вражаючі інтелектуальні здібності, які часто межують із людськими. Про вісім найбільш кмітливих видів мавп йдеться у матеріалі BBC Wildlife.
1. Орангутани: стратеги та оповідачі
Існує багато способів вимірювання інтелекту – використання інструментів, комунікація, інновації, емпатія та емоції, пам'ять і розпізнавання – і орангутани мають високі показники майже в усьому.
Вони використовують гілки для створення затишних гнізд та палиці, щоб виманювати комах або змушувати рибу вистрибувати з води прямо до рук. Цікаво, що орангутанти використовують специфічні рослини для лікування хвороб. Але головна їхня особливість - здатність спілкуватися про минулі події. Замість того, щоб кричати при появі хижака, вони чекають, поки небезпека мине, і лише потім "розповідають" про це сородичам за допомогою звуків "кісс-сквік".
2. Шимпанзе: майстри інструментів
Шимпанзе вважаються найрозумнішими завдяки їхній винахідливості. Вони роблять чашки з листя, використовують мох як губку та чистять вуха травою. Більше того, вони використовують палиці як зброю проти людей. Для спілкування вони використовують безліч звуків, міміку та жести рук. У неволі їх можна навчити елементарній мові жестів. У наукових експериментах вони продемонстрували розуміння людських слів і фраз, розповідає автор.
3. Бонобо: експерти з "читання кімнати"
На відміну від шимпанзе, бонобо сильні в соціальному інтелекті. Вони вміють аналізувати мову тіла партнера та визначати, чи потребує той допомоги. Якщо бонобо бачить, що сородич просто лінується, він не допомагатиме, що свідчить про високий рівень усвідомлення.
4. Павукоподібні мавпи: майстри логістики
Ці примати демонструють складну групову організацію. Вони діляться на підгрупи для пошуку їжі, а потім обмінюються інформацією про знайдені фруктові дерева. Такий рівень кооперації раніше приписували лише людям.
5. Горили: емоційні гіганти
Хоча мозок горили вдвічі легший за людський, вони здатні до складних дій. Наприклад, горили використовують палиці, щоб виміряти глибину води під час перетину болота. У матеріалі зазначається, що у неволі одна горила навіть змогла вивчити просту мову жестів.
Загалом, вони - емоційні істоти, але їм рідко доводиться демонструвати вищий інтелект, оскільки в їхньому середовищі їжі зазвичай вдосталь і виживати не так складно.
6. Капуцини: лісові фармацевти
Капуцини мають великий мозок відносно розміру тіла. Вони не лише розбивають горіхи та мушлі камінням, а й виявили знання "хімії". Мавпи розтирають багатоніжок і наносять суміш на хутро як природний засіб проти комах.
Вони мають "ментальні карти" своєї території та навіть планують майбутнє: наприклад, пробивають отвір у пальмовому горісі, щоб випити сік, залишають плід сохнути на сонці, а потім повертаються за ним, коли шкаралупа стає крихкою і її легше розбити.
7. Гібони: співочі інтелектуали
Це справжні солісти тропічних лісів Південно-Східної Азії. Хоча вони менші за своїх людиноподібних родичів, їхня вдача надзвичайно яскрава. Це дуже товариські істоти з виразними характерами. У наукових експериментах вони вправно розгадують головоломки, щоб отримати смаколик, а також вміють "читати" погляд іншого: вони розуміють, куди дивиться сородич, і так дізнаються про джерело їжі або наближення небезпеки.
Та чи не найдивовижніша їхня риса – талант до співу. Щоранку гібони влаштовують сімейні дуети. Їхні пісні – це не просто звуки, а гармонійно поєднані мелодії, що відлунюють крізь джунглі, зміцнюючи зв'язки в парі.
8. Макаки: майстри розпізнавання
Макаки мають сувору ієрархію та здатні впізнавати обличчя своїх сородичів на фотографіях, навіть якщо ті зняті з різних ракурсів або з різними емоціями. Їхня здатність до навчання новим навичкам виділяє їх серед багатьох інших видів.
Дика природа
Раніше УНІАН писав, що дослідження підтверджують - тварини здатні відчувати глибокий сум і оплакувати втрату близьких, виявляючи емоції, схожі на людські. Наприклад, слони проводять справжні "ритуали" прощання, торкаючись кісток померлих родичів, а дельфіни днями підтримують тіла своїх загиблих малят на поверхні води. Собаки та кішки часто демонструють ознаки депресії та апатії, що свідчить про їхню сильну прив'язаність. Навіть серед птахів, наприклад, у сорок чи ворон, спостерігається групова поведінка, яка нагадує публічне вшанування пам'яті побратима.
