Цей південноамериканський ссавець, який вважався вимерлим у цьому регіоні, повернувся, приголомшивши вчених і захисників природи.
Як пише The Daily Galaxy, у січні 2025 року в бразильському атлантичному лісі сталася воістину знаменна подія: південноамериканський тапір, ссавець, якого вважали зниклим із цього регіону понад століття тому, був знову помічений.
Камери відеоспостереження зняли цих величних істот - всього три, які мирно блукають пишними ландшафтами державного парку Кунамбебе. Повернення південноамериканського тапіра до бразильського атлантичного лісу - воістину неймовірна подія.
Останнє підтверджене спостереження цього виду в цьому районі зафіксовано в 1914 році, цілих 111 років тому. Тапіри, яких часто називають "садівниками лісу", відіграють важливу роль у підтримці біорізноманіття регіону, поширюючи насіння і сприяючи відновленню лісів. Однак до початку XX століття вид зник із цього району через руйнування середовища проживання, полювання та антропогенне освоєння.
Повернення тапіра привернуло увагу захисників природи по всьому світу. Той факт, що ці тварини змогли вижити в регіоні, не зустрічаючись понад століття, свідчить про неймовірну стійкість як виду, так і самої екосистеми.
У вчених є кілька гіпотез теперішнього раптового повернення тапірів. Одна з них припускає, що прихована реліктова популяція тапірів могла зберегтися непоміченою в регіоні, уникаючи контакту з людиною. Інша можливість полягає в тому, що тапіри мігрували із сусідніх районів, де вид зберігся.
Існує також версія, що це повторне відкриття є прямим результатом невтомної роботи місцевих природоохоронних організацій та державних установ. За кілька десятиліть зусилля із захисту Бразильського атлантичного лісу значно активізувалися завдяки розширенню територій, що охороняються, і заходам із боротьби з браконьєрством.
Хоча точне походження цієї популяції досі незрозуміле, факт залишається фактом: це повернення свідчить про силу довгострокових зусиль з охорони виду.
Хоча повернення південноамериканського тапіра - привід для радості, його майбутнє залишається невизначеним. За деякими оцінками, наразі світова популяція цього виду становила всього близько 4600 особин, і цей вид, як і раніше, вважається на межі зникнення.
