Проблеми з експортом та транзитом українського зерна пов’язані з тим, що польська політична партія, заснована Лехом Качинським 13 червня 2001 року в той час, коли він був міністром юстиції, відчайдушно боїться втратити свій електорат.
Про це в інтерв’ю УНІАН заявив політичний оглядач видання Dziennik Gazeta Prawna, публіцист і автор книг про Україну Міхал Потоцький, зазначивши при цьому, що боротьба за цей електорат триватиме до самих виборів.
"Фермерський і сільський електорат – це дуже важлива частина "Права і справедливості". "Право і справедливість" з усіх сил бореться, щоб не втратити цей електорат. Адже ці декілька відсотків можуть перейти або до крайньої правої "Конфедерації", або до аграрної партії, або більш радикальної "АгроУнії". Боротьба за цей електорат триватиме до самих виборів", - заявив Потоцький.
Він також зазначив, що ситуація з українським зерном, яке заважало польським фермерам реалізовувати власну продукцію, виникла через польські "мутні фірми".
"В "Праві і справедливості" дуже обурені тим, що українське зерно, яке мало йти до інших країн, через різні "мутні фірми" (передусім польські), почало з’являтися у Польщі у зернових сховищах. У польських фермерів з’явилися дуже великі проблеми зі збутом та цінами, і їм це просто вдарило по кишенях. Для них це справа виживання", - наголосив експерт.
Він також наголосив, що польська влада могла запобігти тій ситуації, що склалася.
"Наша влада не спрацювала, аби розуміти ці "мутні схеми", які почали зростати у цьому секторі, це також факт", - наголосив Потоцький, зазначивши при цьому, що зняти напругу й знайти взаємовигідний вихід із ситуації, який не шкодив би інтересам обох країн до виборів скоріш за все не вдасться.
"До виборів, напевно, це буде зробити тяжко. Простіше після виборів у Польщі. Я вже бачив і позицію президента України Володимира Зеленського, і слова секретаря РНБО Олексія Данілова, які радять не вдаватись до емоцій: "ми цінуємо польську допомогу, якщо ви цього не бачите, то ми вам кажемо ще раз", "давайте не переходити на емоції". І я думаю, що це добрий сигнал. А чи є така рефлексія у польських політиків? Думаю, якесь розуміння може бути. Але не в усіх, на жаль", - зазначив експерт.
Він також зазначив, що частина чиновників, які щоденно займаються стосунками з Україною, будуть балотуватися на парламентських виборах.
"Деякі будуть грати на цій темі до виборів. А частина чиновників, які щоденно займаються стосунками з Україною – і в МЗС, і в Офісі президента – будуть балотуватися на парламентських виборах. Наприклад, Марцін Пшидач, хоча офіційно ще нічого не об’явлено, вже почав свої візити до регіону, в якому він хотів би балотуватися до парламенту. Це не буде добре впливати на стосунки Варшави й Києва, тому що він буде казати те, що хочуть почути його потенційні виборці", - наголосив експерт.
З повним текстом інтерв'ю можна ознайомитися тут.
Позиція Польщі щодо українського зерна
4 серпня 2023 року Польща заявила, що інвестиції в розвиток її логістичної інфраструктури для нарощування експорту українського зерна та інших агротоварів мають становити не менше 1 млрд євро.
Відповідні розрахунки вже передані Європейській комісії. Польща заявила, що для розширення прикордонних терміналів для великовантажних автомобілів (Дорогуськ-Ягодин, Гребенне - Рава-Руська, Корчова-Краковець) і залізничної інфраструктури в Перемишлі необхідно не менше 500 млн євро.
Польща вважає ці інвестиції пріоритетними. Також повідомляється, що друга частина суми, тобто другі 500 млн євро мають бути витрачені на модернізацію залізничних прикордонних переходів між Польщею та Україною, будівництво терміналів для вантажних автомобілів та розвиток інфраструктури управління вантажним рухом на кордоні.
Польща також нагадала, що має намір заборонити Україні ввозити зернові продукти на польський ринок після 15 вересня.
