REUTERS

Рішення ключового кредитора України Міжнародного валютного фонду про визнання «офіційним» боргу України в 3 млрд дол. перед Російською Федерацією є очікуваним, але воно не призведе до крос-дефолту за українськими євробондами і не погіршить відносин Києва з МВФ.

Про це написав у своєму блозі фінансист Ерік Найман.

«МВФ визнав борг України перед Росією на 3 млрд дол. суверенним, тобто не комерційним - що і очікувалося. Але це не вплине на рішення України оголосити дефолт за цією позикою з пропозицією прийняти раніше запропоновані умови реструктуризації, - відзначив експерт. - Дефолт не призведе до крос-дефолту за іншим євробондами, а також не погіршить відносини України з МВФ».

Відео дня

Водночас, він не виключив, що оголошення дефолту за позикою змусить російську сторону звернутися до суду. «Наступного тижня очікуємо дефолт України за "російським боргом" і подачу Росією в Лондонський суд на Україну», - підкреслив експерт.

Як повідомляв УНІАН, Рада директорів МВФ 16 грудня визнала офіційний статус російської позики Україні у розмірі 3 млрд дол., наданої в грудні 2013 року уряду Азарова-Януковича. Мотивація рішення Фонду полягала в тому, що власником цього боргу був і залишається уряд Російської Федерації. При цьому в рішенні Фонду підкреслюється, що це єдиний «проблемний» борг України, і Київ не має простроченої заборгованості перед іншими офіційними кредиторами.

Україна і Комітет кредиторів 27 серпня досягли угоди про реструктуризацію частини державного боргу загальним обсягом 18 млрд доларів, яка передбачає повне списання 3 млрд доларів, відстрочку платежів за тілом кредиту в сумі 8,5 млрд доларів на 4 роки, а також фіксування ставки купона за всіма бондами на рівні 7,75% річних.

У периметр реструктуризації увійшов кредит, отриманий Україною в рамках домовленостей між президентом РФ Путіним і на той час президентом України Віктором Януковичем у грудні 2013 року. Кредит був виданий за допомогою викупу євробондів України на 3 млрд доларів через Ірландську фондову біржу, що прирівнює його до комерційного, однак російська сторона наполягає, що позика є міждержавною, оскільки покупцем облігацій був російський державний фонд.

Україна 12 листопада завершила реструктуризацію держборгу 13 випусків облігацій у зв'язку з обміном на нові державні облігації та деривативи. «Російські» облігації не увійшли в перелік паперів, які пройшли реструктуризацію і підлягають обміну на нові папери у зв'язку з відмовою РФ від участі в цьому процесі.

16 листопада президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія готова розстрочити платіж за боргом України на 2016-2018 роки по 1 млрд доларів на рік за умови, що західні партнери нададуть гарантії. Посилаючись на переговори з головою МВФ Крістін Лагард, Путін сказав, що це навіть краща пропозицію, ніж просив фонд, який нібито говорив про відстрочку для України на 1 рік.

Раніше прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що в разі незгоди РФ на реструктуризацію уряд оголосить мораторій на виплату цього боргу.

Міжнародний валютний фонд у своїй заяві 19 листопада повідомив, що очікує вирішення питання боргу України перед РФ за допомогою прямих переговорів між українською і російською владами.

2 грудня міністр фінансів Наталія Яресько повідомила, що Росія досі не звернулася до України з питання реструктуризації євробондів. У той же час вона підкреслила, що переговори по боргу ведуться з допомогою німецьких посередників, не уточнивши, хто саме є парламентером з німецької сторони.