Попри усю складність економічної ситуації в Україні, викликаною війною, частина українців мають грошові заощадження і думають, як їх зберегти. Залишати гроші під подушкою не вигідно, оскільки гривневі накопичення в умовах зростання інфляції втрачають свою купівельну спроможність. За даними Держстату, інфляція в Україні у травні в річному вираженні зросла до 18 відсотків. І має усі шанси до кінця року прискоритися до 20 відсотків або навіть вище. Саме тому краще зробити так, щоб гроші працювали.

Найпопулярнішим інструментом серед українців для збереження заощаджень є банківські депозити. Однак ставки за ними українців не радують, оскільки вони значно нижчі прогнозованої інфляції.

Щоб змотивувати банки покращити умови за депозитами і зменшити попит українців на валюту, Національний банк ухвалив рішення радикально підвищити облікову ставку у 2,5 рази (найбільше зростання з 1998 року) – до 25 відсотків річних. Це теоретично має сприяти сповільненню інфляції та підвищити дохідність по гривневих депозитах, зробивши їх більш привабливими.

Однак на практиці після трьох тижнів з дня підняття ключової ставки Нацбанком середні відсоткові ставки по гривневих депозитах для громадян зросли несуттєво. Якщо до цього середня ставка за депозитом на рік становила – 7,8 відсотка, то зараз – 8 відсотків.

Аналогічна ситуація і з середньою ставкою за короткостроковими депозитами терміном на 3 місяці. До підвищення – 6,2 відсотка, зараз – 7,4 відсотка. Іншими словами, банківські депозити неспроможні в повній мірі захистити заощадження українців від інфляційних ризиків. І це не вперше в нашій історії. Варто згадати банківську кризу 2015 року, яку також зумовили агресивні дії Росії.

Банківські депозити неспроможні в повній мірі захистити заощадження українців від інфляційних ризиків

Тоді Національний банк також різко підвищив облікову ставку на 10,5 процентних пунктів до 30 відсотків річних. Після такого суттєво підвищення депозитні ставки в банках якийсь час майже не зросли. Якщо до підвищення середня ставка на річний гривневий депозит тоді становила 20,5 відсотків, то в перший місяць після – збільшилася лише на 0,5 відсоткових пункти до 21 відсотка.

Трохи згодом облікова ставка почала знижуватися і на кінець 2015 року середні ставки за депозитами були навіть нижчими за 20 відсотків. Це при тому, що річна інфляція у 2015 році становила 43,3 відсотка!

Тобто сьогодні при середній депозитній ставці на гривневий депозит 8 відсотків річних інфляційні втрати громадян будуть очікувано меншими, ніж сім років тому при ставці в 21 відсоток річних, адже тоді інфляція була вдвічі більшою ніж зараз.

Виникає логічне запитання: а чому банки не можуть підняти депозитні ставки хоча б до 18-20 відсотків, щоб захистити заощадження українців? На це є декілька причин.

Чому банки не можуть підняти депозитні ставки хоча б до 18-20 відсотків, щоб захистити заощадження українців?

Перша причина – депозитні ставки прив’язані до кредитних: банки до цього видавали кредити громадянам та бізнесу переважно за фіксованою ставкою, коли облікова ще була на рівні 6-10 відсотків.

Друга причина – банки інвестують частину залучених коштів громадян у державні цінні папери (військові облігації). Ставки за ними Міністерство фінансів не піднімає, залишаючи на довоєнному рівні 9,5-11,5 відсотків річних.

Третя причина – в умовах війни платоспроможність громадян суттєво знизилася, тому банки не можуть кредитувати на довоєнному рівні, адже існують дуже великі ризики. До цього ще треба додати зростання прострочених платежів за діючими кредитами, збитки через надані кредитні канікули тощо.

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну платоспроможні банки отримали збитків на 1,3 млрд грн. Це при тому, що за аналогічний період минулого року вони сформували прибуток у розмірі 23,8 млрд гривень.

Четверта причина – в цілому національний банківський сектор станом на зараз достатньо ліквідний. В депозитних сертифікатах НБУ банки тримають близько 180 млрд грн, а на кореспондентських рахунках – майже 60 млрд гривень. Тобто немає критичної необхідності в залученні додаткових коштів громадян.

Проте не у всіх учасників ринку така ситуація. Ряд банків до підвищення облікової ставки активно користувався рефінансуванням від Національного банку під 11 відсотків річних. Проте зараз вартість цих коштів суттєво зросла – до 27 відсотків річних. Тому деякі, переважно невеликі банки, зараз підвищили ставки по короткострокових депозитах (на 3-6 місяців) до 15-16 відсотків річних, щоб розрахуватися за діючими зобов’язаннями перед Нацбанком. За останні 3 тижні банки погасили понад 13 відсотків зобов’язань і станом на зараз винні трохи більше 127 млрд гривень.

Українцям не варто розраховувати на те, що найближчим часом суттєво зросте дохідність за довгостроковими депозитами у більшості банків. Водночас у громадян є можливість покласти кошти на короткі терміни під 15-16 відсотків річних у банки, які зацікавлені в нових депозитах. До того ж, ризики мінімальні, адже на період дії воєнного стану усі вклади українців у повному обсязі гарантуються державою.

Не варто розраховувати на те, що найближчим часом суттєво зросте дохідність за довгостроковими депозитами

Ще одним варіантом збереження заощаджень є купівля військових облігацій. Незважаючи на те, що Міністерство фінансів не підіймає ставки за ними, умови порівняно з банківськими депозитами все одно є достатньо вигідними (9,5-11,5 відсотків річних). Як мінімум, тому що отримані доходи не оподатковуються (на відміну від депозитів), а ще це підтримка державного бюджету, з якого фінансується армія та важливі соціальні видатки. А чим сильнішою буде наша українська армія та стійкішою бюджетна стабільність, тим швидше ми переможемо!