Дешевизна, мобільність і різноманітність модифікацій сприяють постійному збільшенню ринку персонального електротранспорту. До всього цього його ще й придбати можна практично на кожному розі. Зайшов прикупити батарейки? Візьми гіроборд "на здачу". Паркувальне місце далеко від офісу, а твоя тотемна тварина лінивець? Прихопи електросамокат з багажника автомобіля.
Чималу роль в зростанні продажів персонального електротранспорту зіграли і карантинні обмеження в сфері громадського транспорту, адже вартість недорогого електроскутера можна порівняти із витратами на таксі за пару місяців.
Але разом з продажами зростає і обсяг вживаної на дорогах ненормативної лексики, оскільки правила для власників персонального електротранспорту не писані. "Не писані" – це буквально.
На превеликий жаль, українське законодавство не може похвалитися наявністю нормативного закріплення навіть такого поняття як "персональний електротранспорт", не кажучи вже про правила їх водіння
На превеликий жаль, українське законодавство не може похвалитися наявністю нормативного закріплення навіть такого поняття як «персональний електротранспорт», не кажучи вже про правила їх водіння. Тому на сьогодні дорожньо-транспортні пригоди за участю персонального електротранспорту розглядаються за аналогією Закону. Тобто, в залежності від потужності транспортного засобу, його прирівнюють до велосипеда або, наприклад, мопеда.
Питання до ефективності такої аналогії звичайно ж є.
Але, на жаль любителів випадково прокатати перехожого на передньому колесі електробайка, в парламенті зареєстрований законопроект №3023 з назвою, довшою за всі лінії метро. Це законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів і пішоходів)", який вже ухвалений парламентом у першому читанні.
Зміни, прописані в цьому документі, торкнуться кодексу України Про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух».
З головного - нормативне закріплення ролі користувачів персонального легкого електротранспорту в дорожньому русі. Ними є особи, які пересуваються з використанням одно -, дво - або триколісного механічного транспортного засобу, що приводиться в рух за допомогою електродвигуна (електричні скутери, сігвеї, гіроборди, гіроскутери і т.д.), крім інвалідних колясок і велосипедів, обладнаних електродвигунами.
Крім того, законопроект доповнили забороною на водіння в нетверезому стані не тільки персонального електротранспорту, а й велосипедів. Також власники такого транспорту зобов'язані будуть використовувати світловідбиваючі елементи і утриматися від використання телефону під час руху.
Пересуватися на персональному електротранспорті можна буде тільки по спеціальних велодоріжках або по краю проїжджої частини або узбіччі.
Для любителів групового заїзду на одному електросамокаті - погані новини. Більше ні-ні.
Доведеться придбати також звуковий сигнал, фари і поворотники.
Здавалося б, цього цілком достатньо для зниження кількості ДТП за участю персонального електротранспорту, але залишаються неврегульованими важливі складові безпеки на дорогах.
Наприклад, в країнах Західної Європи є відповідний віковий ценз. З вітерцем до школи у Франції "гризун граніту науки" зможе домчати тільки з 12-ти років, в Німеччині – з 14-ти. У Бельгії зі школярами вирішили не церемонитися, вік водія персонального електротранспорту в цій країні повинен бути не менше 18 років.
Не обійшли стороною західноєвропейські законодавці і швидкісний ліміт, він варіюється від 15,5 до 25 км/год.
Законопроект - це добре. Маломальське зниження аварійності на дорогах - безумовно добре. Але, як і завжди при детальному аналізі нормативно-правового акту вітчизняного розливу, залишається багато питань і мало відповідей
Однак до руху на дорогах допускається не кожне диво китайської інженерної думки, а тільки сертифіковані транспортні засоби. У деяких країнах must have - ще й водійські права зі страховкою.
Але повернемося до нашого регулятора важливої частини взаємин у суспільстві. Законопроект - це добре. Маломальське зниження аварійності на дорогах - безумовно добре. Але, як і завжди при детальному аналізі нормативно-правового акту вітчизняного розливу, залишається багато питань і мало відповідей. Тобто, схоже, це - далеко не перший законопроект, який регулюватиме цю сферу.
Але зараз головне, звичайно, що ключові питання на порядку денному з'явилися. І це вже привід для оптимізму.
Володимир Пищида, адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine
