Підпишіться на нас в Google
Резус-негативна кров є значно менш поширеною, ніж резус-позитивна. За даними біолога Скотта Треверса, серед людей європейського походження її мають приблизно 15%, тоді як у світі цей показник становить близько 6%, пише Forbes.
Позначка "плюс" або "мінус" у групі крові пов'язана з наявністю білка RhD на поверхні еритроцитів. Якщо він є, кров вважається резус-позитивною, якщо його немає – резус-негативною.
Чому резус-негативність могла зберегтися
Для резус-негативних жінок ця особливість крові історично могла створювати проблеми під час вагітності. Якщо жінка з Rh-негативною кров'ю виношує резус-позитивну дитину, її імунна система може виробити антитіла після контакту з кров'ю дитини, найчастіше під час пологів.
Якщо під час наступної вагітності дитина також має резус-позитивну кров, ці антитіла можуть проникнути через плаценту та пошкоджувати її еритроцити.
З погляду еволюції це мало б створювати тиск на зменшення поширення резус-негативного варіанта. Однак він досі залишається досить поширеним у деяких популяціях.
За словами автора, однією з причин могла бути відносно слабка дія природного добору. Проблема переважно виникала під час наступних вагітностей, а в минулому багато жінок не мали третьої чи четвертої дитини. Також важливу роль могла відіграти випадковість у невеликих давніх популяціях.
Існує й інша гіпотеза – резус-негативність може мати певну компенсаторну перевагу для здоров'я. Однак наведене дослідження мало кореляційний характер, тому ця версія залишається лише припущенням.
Де резус-негативна кров трапляється найчастіше
Поширеність цієї ознаки суттєво відрізняється залежно від популяції. У Східній Азії резус-негативна кров зустрічається рідко. Найвищі показники зафіксовані серед басків Піренеїв – залежно від вибірки, від приблизно п'ятої до третини населення.
Водночас люди, які мають лише відсутність RhD, не демонструють помітних негативних наслідків для здоров'я у звичайному житті. Це відрізняє їх від людей із надзвичайно рідкісним станом Rh-null, за якого відсутній увесь відповідний комплекс і еритроцити можуть бути деформованими та крихкими.
Відсутність RhD також не свідчить про існування якоїсь окремої людської лінії чи давню гібридизацію. Йдеться про генетичну особливість, яка поширилася в одних популяціях значно сильніше, ніж в інших.
Ситуацію з резус-конфліктом під час вагітності значно змінила медицина. Із кінця 1960-х років ін'єкції анти-D імуноглобуліну допомагають запобігати сенсибілізації резус-негативних матерів, через що важкі прояви резус-конфлікту стали рідкісними там, де доступна допологова допомога.
