Експерт по природоохоронній і екологічній політиці Сергій Курикін вважає, що проблема «озонових дірок» для України є актуальною.
В той же час він відзначив, що все, що пов`язане з озоновим шаром, — це дуже хороший приклад того, як своєчасно розпочаті і скоординовані міжнародні зусилля, які привели до позитивного результату.
Конвенція по захисту озонового шару була прийнята в кінці 1980-х років і вже тоді почалися планомірні, добре профінансовані зусилля по вилученню з виробництва фреонів, речовин, які руйнують озоновий шар, відзначив експерт.
«Наприклад, у виробництві сучасних холодильників, у тому числі і тих, які випускаються в Україні, фреони не використовують, оскільки була реалізована програма технічного переозброєння. Таким чином, сьогодні учені говорять про уповільнення темпів розпаду озонового шару, а в деяких окремих регіонах починається процес його відновлення», — відзначив він.
В той же час, на думку Курикіна, говорити, що ця проблема повністю вирішена, було б рано і дуже оптимістично, оскільки не тільки фреони і інші подібні до них речовини впливають на озоновий шар.
«Річ у тому, що відносно невелика „озонова дірка“ є над кожним промисловим центром, тобто вся сукупність викидів в атмосферу не тільки приводить до посилення парникового ефекту, не тільки погано впливає на дихальні органи і серцево-судинну систему людини, але і вносить свій внесок до руйнування озонового шару. Тому шлях до подолання проблеми озонового шару пролягає там, де є шлях до загального оздоровлення екологічної ситуації і до причини негативних кліматичних змін, — це технічне переозброєння виробництва, які б мали за мету скорочення, мінімізацію шкідливих викидів в атмосферу. Ця те завдання, навколо якого консолідуються всі країни, і суспільство в нашій країні», — сказав Курикин.
На питання про те, чи є в Україні найбільш небезпечні райони за станом озонового шару, експерт відповів: «Треба узяти індустріальну карту України, над кожним промислово-розвиненим регіоном можна знайти свої „озонові дірки“. І там, де високий відсоток викидів в атмосферу, — високий ризик руйнування озонового шару. Це дуже просто встановити, а якщо на цю карту ще накласти карту статистики серцево-судинних захворювань, хвороб дихальних шляхів, карту, на якій була б відбита середня тривалість життя в регіонах, то можна побачити абсолютно чітку кореляцію між об`ємом шкідливих викидів, кількістю екологічних проблем і станом здоров`я населення».
podrobnosti.ua
