Хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз – інфекційне захворювання, що передається людині іксодовими кліщами в результаті укусу. Збудниками цієї хвороби є спірохети роду Борелія.
Симптоми хвороби Лайма
Читайте такожУкус кліща: як уберегтися та що робити після виявлення
Хвороба Лайма іноді називають "невидимою" хворобою, адже діагностують за її симптомами, що включає, в тому числі, найбільш характерну ознаку – мігруючу кільцевидну еритему – висипання на шкірі. На місці укусу кліща виникає кругла або овальна червона пляма, яка поступово збільшується у розмірах. Висип за своїм виглядом нагадує мішень.
Разом з тим у багатьох хворих характер шкірного висипу не носить вираженого патогномонічного характеру, у деяких пацієнтів елементи висипання виникають на декількох ділянках шкірних покривів.
Інкубаційний період може тривати в середньому 12 діб. Перші ознаки хвороби схожі з симптомами грипу: лихоманка, озноб, млявість, почуття ломоти у всьому тілі та головний біль.
Через кілька тижнів після захворювання у ряду хворих розвиваються менш типові симптоми, такі як: виражена слабкість, порушення серцевої діяльності, гепатит, кон’юнктивіт або епісклерит.
Чим небезпечна хвороба Лайма
У разі відсутності належного лікування інфекційний процес поширюється на суглоби, серцевий м’яз і нервову систему. На цій стадії симптоми хвороби включають виражений біль у суглобах і набряклість.
Упродовж декількох тижнів, місяців або навіть років після інфікування у хворих можуть розвинутися менінгіт, тимчасові паралічі однієї половини обличчя (параліч Белла), слабкість у кінцівках і різні порушення рухових функцій.
Як лікувати хворобу Лайма
Читайте такожПечія – що це таке та як з нею боротися
Легкий перебіг захворювання (з відсутністю інтоксикації та лихоманки) допускає можливість амбулаторного лікування. Хворі із складнішим перебігом захворювання обов’язково мають проходити лікування в інфекційному стаціонарі.
Основними препаратами під час лікування хвороби Лайма є антибіотики. Їхній вибір, дозування та тривалість застосування визначають відповідно до стадії захворювання. Раннє застосування антибактеріальної терапії, як правило, призводить до швидкого і повного одужання хворих.
