Поширення сифілісу серед гомосексуальних і бісексуальних чоловіків, інфікованих ВІЛ-1, вчені пояснили впливом антиретровірусної терапії на сприйнятливість організму до його збудника – бактерії Treponema pallidum.
Читайте такожВООЗ опублікувала нові рекомендації щодо самостійного тестування на ВІЛ-інфекцію
В обґрунтуванні до дослідження, опублікованому в BMJ, автори відзначають, що останнім часом в світі спостерігається сплеск захворюваності на сифіліс серед чоловіків, які займаються сексом з чоловіками, багато з яких приймають антиретровірусні препарати.
Спочатку науковий світ пояснив подібну тенденцію більш ризикованою сексуальною поведінкою чоловіків, які вважають проходження високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ) достатнім захистом від ЗПСШ. Однак пізніше було відзначено, що показники поширення сифілісу ростуть швидше, ніж гонореї, хламідіозу та інших ЗПСШ.
Огляд опублікованих робіт і розробка математичної моделі поширення ВІЛ-1 і Treponema pallidum в групах ризики дозволив вченим простежити зв'язок між застосуванням АРВ-терапії і підвищеним ризиком зараження сифілісом. Автори відзначають, що діючі речовини АРВ-терапії можливо змінюють імунну реакцію організму, збільшуючи вразливість пацієнта до збудника сифілісу. Вчені підкреслюють необхідність подальшого вивчення потенційної зв'язку антиретровірусної терапії і сприйнятливості організму до Treponema pallidum.
