Кутя - страва, з якої в Україні починають трапезу в Святий вечір. Про кутю вперше згадують на початку XII століття в літописі Повісті минулих літ. У старі часи кутю готували найчастіше з пшениці, рідше з ячменю. Зерна товкли в ступці, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису, пише www.pravda.rv.ua. Спочатку кутю готували з медом. У пізніші часи в кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп.
Продукти, з яких готується кутя мають символічне значення:
Зерно є символом воскреслої життя.
Мед вважається символом здоров`я і благополучного побуту (солодкого життя).
Мак символізує достаток у сім`ї.
Вважають, що чим багатша (тобто смачніша і ситніша) кутя, тим кращими будуть врожай і достаток у сім`ї. Виходячи з цих міркувань в Україні в переддень Різдва (в Святий вечір) кутю називали багатою і робили її дуже смачною.
Рецепт приготування
Продукти, необхідні для приготування пшеничного куті:
1 склянка зерен пшениці;
100 г маку;
100 г ядер волоських горіхів;
1-3 столові ложки меду;
100 г родзинок;
Цукор за смаком.
Зерна пшениці товчуть у дерев`яній ступі дерев`яним товкачем, періодично підливаючи небагато теплої води, щоб оболонка пшениці відійшла. Потім ядро відокремлюють від лушпиння, просіваючи і промиваючи.
На воді з чистих зерен варять звичайну розсипчасту пісну рідку кашу, прохолоджують, підсолоджують за смаком.
Окремо розтирають мак до одержання макового молочка, додають мед, все перемішують і додають до пшениці. Якщо каша густа, її можна розбавити охолодженою кип`яченою водою.
Родзинки обдати окропом, воду злити, перебрати, видаляючи плодоніжки. В кінці додають товчені ядра волоських горіхів.
Для підсолоджування краще використовувати тільки мед.
