НАБУ та САП гучно заявили про "масштабну оборудку" під час закупівель БПЛА Держспецзв'язку дворічної давнини, але детективи взяли до розслідування лише вузький відрізок виконання контракту і на його основі формують сенсаційні висновки, ігноруючи повний перебіг закупівель.
Про це йдеться у матеріалі Lenta.UA.
"Розслідування НАБУ концентрується на одному часовому відрізку виконання контракту з постачання дронів. Якщо ж взяти весь період, то проведені перевірки порушень не виявили. І це притому, що було проведено реальний аудит виконання цього контракту… На відміну від вибіркового підходу НАБУ, Держаудитслужба перевірила весь період і не виявила системних порушень", – зазначає видання. За інформацією співрозмовників, у маркетингових дослідженнях та виконанні контрактів загалом брали участь близько двох десятків компаній, тоді як у матеріалах справи фігурують лише три, що спотворює реальну ситуацію.
Також НАБУ заявило про арешт коштів: заблоковано близько 4,5 млн доларів на закордонних рахунках і 17 млн грн в Україні, а кільком посадовцям Держспецзв'язку та представникам приватних компаній повідомлено про підозру.
Критики вказують, що поки фронт гостро потребує безперервних поставок дронів для прикордонників, НГУ та інших підрозділів, чи займається Держспецзв'язку, НАБУ без належної незалежної експертизи цін і логістики, а також без урахування висновків ДАСУ блокує гроші.
"Варто зазначити, що визначити "ринкову ціну" зброї під час війни – справа непроста. Вона варіюється у залежності від значної кількості фактів. Тут грає роль і логістика, і дефіцитність тих чи інших компонентів. Також можуть бути введені премії за швидкість (а для дронів це часто дуже актуально)… Тим паче, варто згадати, що у 2023 році у наших Збройних сил спостерігався серйозний дефіцит дронів, і їх буквально виривали з руками де тільки можна і за будь-які гроші", – резюмує Lenta.UA.
