Журналісти оприлюднили нову частину розслідування, згідно з яким особи з оточення президента Петра Порошенка нібито заробляли на поставках російських запчастин до військової техніки.
У новій частині розслідування журналісти Bihus.info розповіли, яким чином гендиректор державного концерну "Укроборонпром" Павло Букін та екс-заступник секретаря РНБО Олег Гладковський причетні до схем із заробітками на завищених цінах на запчастинах.
"АН-26 - найвідоміший радянський військово-транспортний літак. Донині ці літаки стоять на озброєнні в пострадянських країнах. І донині ці країни ремонтують їх в Києві, на заводі концерну Укроборонпром – "Завод 410 ЦА". Наприклад, завод ремонтує борти Національної Гвардії Республіки Казахстан", - йдеться в розслідуванні.
Хоча ремонтували АНи на “410-му заводі”, запчастини закуповувала компанія "Укрспецекспорт", яку тоді очолював Павло Букін. У серпні 2016 року "Укрспецекспорт" уклав угоду на поставку запчастин із українською фірмою ТОВ "АН Сервіс". У системі Prozorro висить звіт про цей контракт, згідно з яким 14,38 млн грн треба заплатити за незрозуміле "спецмайно".
За даними фінансової звітності "АН Сервіс" – "Укрспецекспорт" справді перераховував фірмі саме таку суму. За шість авіаприборів - висотомірів. Купували три різні моделі, по дві штуки кожної – вочевидь по комплекту на два літака. Це були висотоміри РВ-5МД1, ВЭМ-72ФГ і ВМФ-50 російського виробництва.
Таку техніку справді в Україну привезли. За даними митниці, сталося це через півроку після підписання контракту, у січні 2017. Розмитнював висотоміри цей самий "АН Сервіс", заявлена на кордоні вартість не надто відрізнялася від контрактної – 11,85 млн грн, а привезли їх аж з ОАЕ. Тамтешня фірма-відправник (Double Power FZE) аби не світити військове призначення деталей – оформила їх на експорт як "запчастини для цивільних вертольотів". Сама компанія Double Power FZE придбала їх у іншої фірми з тих самих ОАЕ, яка, в свою чергу, купувала їх вже безпосередньо в російської "прокладки". За інформацією міжнародної митної бази даних Import Genius, реальне призначення вантажу шифрувалося починаючи з Москви і до безпосередньо розмитнення у Києві.
Навесні 2017 року концерн радісно оголошує - Україна успішно виконала казахський контракт, здала борти АН-26, і справді в кількості 2 штук.
"Важливий момент: щоб уникнути звинувачень "ви перекриваєте канали постачання деталей" ми не публікуємо дані відправника цих деталей, а також першої “прокладки-отримувача” в ОАЕ. (як і не публікували дані про безпосередньо контрабандистів у попередніх серіях). Але зазначимо, що інформація про це перевезення міститься навіть у міжнародних митних базах і повністю документально підтверджена", - уточнюють журналісти bihus.info.
У розслідуванні стверджується, що "Укрспецекспорт" переплатив за висотоміри в сім разів.
"Як і у випадку з контрабандними запчастинами до бронетехніки, в історії з висотомірами – проблема не в російському походженні деталей. Якщо це приладдя конче необхідне і жодної альтернативи немає, то можна порадіти, що є умільці, здатні забезпечити "Укроборонпром" необхідним", - йдеться в розслідуванні.
Концерн в Україні купив висотоміри у "АНСервіс" за 14,38 млн грн, а "АН Сервіс" на митниці задекларував ціну - 11,85 млн грн. Вартість у 12 мільйонів на митниці показали саме для того, щоб ціна у 14 млн у контракті - не викликала питань. Насправді те, що прилетіло в Київ нібито за 12 мільйонів гривень - вилітало з Еміратів уп’ятеро дешевшим.
Згідно з митною декларацією та свідоцтвом Double Power FZE з Еміратів, ціна вантажу - 90 тисяч доларів. Це менше ніж 2,5 мільйона гривень на той час. "Можна було би припустити, що вартість занизили в Еміратах – наприклад, щоб не платити митні платежі. Але це не мало сенсу. Місто Шаржа, через котре везли висотоміри, це вільна економічна зона. Нуль митних платежів. Нічого занижувати не треба", - зазначається в розслідуванні.
Як з'ясували журналісти, у міжнародній митній базі Імпорт Джиніус вказано: з Москви вантаж вилітав з ціною навіть меншою за 90 тисяч доларів. "Це означає, що насправді висотоміри коштували в 7 разів дешевше, аніж державний концерн люб’язно заплатив за них Гладковському-молодшому з бандою", - йдеться в розслідуванні.
Журналісти переконані, що тодішній керівник "Укрспецекспорту" Букін прекрасно знав, що висотоміри не коштують стільки, скільки компанія за них платить.
Договір із "АН СЕрвіс" очолюваний Букіним "Укрспецекспорт" уклав 26 серпня 2016 року. Менш, ніж за тиждень, компанія перерахувала фірмі аванс, при чому незвично великий – аж 80% від суми контракту. Згідно з фінансовою звітністю фірми – уже 31 серпня 2016 вона почала отримувати транші, загалом за тиждень – на неї скинули 11 501 799,99 грн. Після доставки висотомірів, тобто після повного виконання контракту, фірмі перерахували залишок – 2 875 450 грн.
"Судячи з переписок учасників схеми, більшу частину цих грошей - той самий безпрецедентний аванс у 80% - заобналили й розділили ще до того, як привезли товар. Це стає зрозумілим із переписок Жукова з Ігорем Гладковським та Букіним", - стверджується в розслідуванні.
Бухгалтерія групи, до речі виглядала ось так – зверніть увагу, суми траншів "Укрспецекспорту" на "АН Сервіс" співпадають до копійки, тобто сумнівів немає – йдеться саме про аферу з висотомірами. Ці "розрахунки" Жукову надсилав ще один учасник афери з висотомірами - Станіслав Хош, це ще один колишній співробітник концерну, екс-заступник директора "Укрінмашу", який також є частиною "Укроборонпрому".
Судячи з цих підрахунків, офіційна частина котрих підтверджується даними російської, еміратської та української митниці, а також фінансовими звітностями українських компаній схеми - державний концерн заплатив 580 тисяч доларів за товар, чиста вартість котрого – 85 тисяч доларів.
Якщо додати реальні транспортні витрати – висотоміри можна було привезти в Україну за 120 тисяч. Тобто по-чесному – п’ятикратна переплата з all-inclusive по купівлі й доставці.
Підраховуючи прибутки організаторів схеми журналісти з'ясували, що з 460 тисяч доларів переплати угруповання витратило 160 тисяч на організацію афери: обнал, транзитні фірми, розмитнення за завищеною ціною. Чистий прибуток склав 300 тисяч доларів.
"А тепер – перейдемо до розподілу плюшок. Рожевий папірець згори – Жуков пересилав Гладковському-молодшому. З нього видно, як ділили перший, авансовий, транш за висотоміри. Разом з папірчиком Жуков розписав і долі. "Паши 10" - це вочевидь, про 10 тисяч доларів відкату Павлу Букіну. По-перше, саме так Жуков із Ігорем між собою називали директора УСЕ, і більше нікого. По-друге, жодного іншого Паші в схемі не фігурувало. Скажімо відверто, як на директора підприємства, з якого здерли 14 мільйонів – частка в 10 тис дол виглядає жалюгідно. Особливо на фоні загального розпилу 300 тис дол і часток інших учасників", - йдеться в розслідуванні журналістів.
Окремо слід звернути увагу "ОВ 30". "ОВ – це Олег Володимирович. Гладковський-старший. Саме під таким кодовим іменем "ОВ" він проходить у листуваннях сина, Жукова та керівників оборонних підприємств. Заступнику секретаря Ради Національної Безпеки, Президентському "смотрящому" за оборонкою – 30 тисяч дол. Це доля лише від авансу за висотоміри. Як ділили залишок, на жаль, невідомо", - йдеться в розслідуванні.
Але що з переписок відомо, так це те, що Гладковському-старшому учасники схеми відраховували частку не тільки з висотомірів.
"Історія про авіа прибори – це лише крапля в морі. Один контракт. А їх у хлопчиків були десятки. Як ми вже розповідали в першій частині розслідування, тільки на запчастинах для бронетанкової техніки три їхні фірми-прокладки прокачали 250 млн грн від оборонних заводів. І судячи з розмов Ігоря Гладковського з Жуковим, доля тата – мала бути й там", - йдеться в розслідуванні bihus.info.
