Підпишіться на нас в Google
Озеро Коронея на півночі Греції, яке свого часу було п’ятим за площею озером країни, скоротилося до менш ніж десятої частини свого колишнього розміру. Про це свідчать дані Національної обсерваторії Афін, пише The Independent.
Зазначається, що ще десять років тому Коронея було заповідною водно-болотною територією, де мешкали тисячі перелітних та водоплавних птахів, зокрема фламінго. Завдяки цьому, озеро приваблювало туристів, рибалок і місцевих фермерів.
"Ми знали це озеро в його добрі часи, з рибалками, великою кількістю води, чудовим парком і прекрасними пейзажами з птахами. Сьогодні те, що ми бачимо, розчарування", – сказав Костас Хацівулгарідіс, голова прибережної громади Агіос-Васіліос.
Нині ж від великого озера залишилися лише окремі каламутні ставки. А оголене дно озера – це величезна мулиста рівнина, потріскана та знебарвлена роками палючого сонця.
Супутникові знімки свідчать, площа водної поверхні скоротилася з 34,4 кв. км у 2016 році до лише 2,7 кв. км.
Вчені пов’язують стрімке обміління насамперед із багаторічним дефіцитом опадів і підвищенням температури повітря.
"Головним фактором зниження рівня озера, безумовно, є річна кількість опадів у його водозбірному басейні, яка в середньому становила близько 400 міліметрів щонайменше протягом останніх п’яти років. Це приблизно на 150 міліметрів менше, ніж у попередні десятиліття", – сказав Дімітріс Пападімос, керівник відділу управління водними ресурсами та зміни клімату в Національному центрі водно-болотних угідь.
Водночас, за його словами, через високу температуру зросло випаровування води - приблизно на 100–150 мм на рік. До того ж, роки низької кількості опадів та спеки вище середнього рівня випарували не лише воду з озера, а й джерел, які раніше його живили.
Ситуацію погіршує й діяльність людини. Фермери, яким відчайдушно потрібна вода для своєї худоби та врожаю, вже давно використовують озеро, щоб компенсувати меншу кількість опадів.
Ще у 2013 році суд Європейського Союзу визнав, що Греція не забезпечила належного захисту Коронеї від надмірного зрошення, незаконного буріння свердловин і забруднення. Тож, генеральний секретар з водних ресурсів Міністерства навколишнього середовища Греції Петрос Варелідіс заявив, що зараз запроваджено посилений моніторинг для зменшення зрошення.
Нагрівання Світового океану
Як повідомляв УНІАН, минулого року Світовий океан поглинув рекордні 23 зеттаджоулі тепла – майже в 40 разів більше енергії, ніж людство використало за той самий період.
Накопичення тепла відбувається на тлі масштабних змін морського середовища. З 1999 року рівень світового океану підвищується приблизно на 3,8 мм на рік, а в період з 2012 по 2025 рік швидкість зростання збільшилася до 4,2 мм на рік. Крім того, за останні 40 років кислотність океану зросла на 17%.
Океани поглинають близько третини викинутого людством вуглекислого газу та приблизно 90 % додаткового тепла, що утримується парниковими газами.
Особливо помітні ці процеси в Європі, яка нагрівається приблизно вдвічі швидше, ніж у середньому по світу. У Середземному та Чорному морях фіксуються рекордні морські теплові хвилі, причому підвищена температура зберігається навіть на значній глибині. Середземне море загалом нагрівається приблизно на 0,32 °C за десятиліття.
