Президент України Володимир Зеленський пропонує за незаконне збагачення позбавляти волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років і конфіскувати активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення.
Про це йдеться у президентському проекті Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№1031).
Законопроектом пропонується Кримінальний кодекс України доповнити статтею 368-5 "Незаконне збагачення", у якій визначається, що набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи, - карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Читайте такожНемає статті – немає справи: якими будуть наслідки рішення КСУ про незаконне збагачення
При цьому, зауважується, що під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі, готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У Законі України "Про запобігання корупції" встановлюється, що активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку. Активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку.
У Цивільному процесуальному кодексі України встановлюється, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом. Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі 3 суддів.
Також встановлюється, що одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У Кримінальному процесуальному кодексі України визначається, що докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.
Серед іншого, у Законі України "Про прокуратуру" пропонується встановити, що з метою виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор в порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільній основі, у тому числі, на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Також у Законі України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначається, що Агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
У Законі України "Про Державне бюро розслідувань" встановлюється, що ДБР вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості у порядку та межах компетенції, визначених законодавством України.
Також у Кодексі законів про працю України пропонується встановити, що однією з підстав для припинення трудового договору є набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави - щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як повідомляв УНІАН, наприкінці лютого Конституційний Суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.
