Підпишіться на нас в Google
Росія та США, ведучи свої війни проти України та Ірану, несуть значну частину відповідальності за те, що звели нанівець досягнення цілого покоління у боротьбі з голодом. Про це пише експерт з дипломатії, національної безпеки та геополітики США, колумніст Андреас Клут у своєму матеріалі для Bloomberg.
Згідно з опублікованим минулого тижня новим Глобальним індексом голоду, сукупні проблеми недоїдання, затримки росту та виснаження дітей поглибилися, зупинивши дводесятирічну тенденцію до поліпшення ситуації.
Війна, яку президент США Дональд Трамп розпочав проти Ірану у 2026 році, ще більше поглибить цю ситуацію, прирікши на голод десятки чи сотні мільйонів людей у найближчі роки. До того у 2025 році приблизно 645 мільйонів вже відносилися до категорії "недоїдаючих". Протягом попередніх 5 років голод фіксували у 122 країнах.
Окрім погодних явищ на кшталт Ель-Ніньйо та зміни клімату через діяльність людини, війни є критично важливим фактором, що посилює проблеми голоду. У 2025 році у світі було зафіксовано 65 міждержавних збройних конфліктів – це найвищий показник з часів Другої світової війни. Катастрофічний голод було оголошено одразу у двох місцях: у Судані та секторі Газа.
Вплив війн Путіна та Трампа
До повномасштабного вторгнення на Росію та Україну припадало близько 30% світового експорту пшениці. Коли у 2022 році постачання – що здійснювалося переважно через Чорне море – було перервано, ціни на продовольство різко зросли. Найбільше від цього постраждали бідні країни Африки та Азії.
Цьогорічна війна США та Ізраїлю проти Ірану стала таким самим шоком. До початку війни близько 30% світового експорту добрив – від карбаміду й аміаку до фосфатів і сірки – проходило через Ормузьку протоку. На певний час ці потоки припинилися, а зараз відновлюються лише у вигляді мізерних обсягів. За прогнозами Світового банку, ціна на карбамід, наприклад, цього року зросте на 60% і стабілізується лише у 2027 році (за умови, що війна не спалахне з новою силою).
Фермери в бідних країнах фактично втрачають можливість купувати добрива через їхню високу ціну. Таким чином, дефіцит добрив, спричинений війною, безпосередньо призводить до голоду, а також до затримки фізичного розвитку та виснаження дітей по всьому світу. Такі потрясіння зазвичай даються взнаки ще довго після завершення бойових дій, оскільки сільськогосподарські ринки потребують часу на відновлення, а фермери вже пропустили цілі сезони посіву та збору врожаю.
Навіть зростання цін на продовольство на 1% корелює з підвищенням рівня смертності серед дітей віком до п’яти років. Домогосподарства, яким важко дозволити собі їжу, зазвичай насамперед скорочують споживання найбільш поживних продуктів, що має наслідки для дітей на все життя. Вони у середньому мають менший зріст і більш схильні до ожиріння порівняно з представниками інших вікових груп.
Голод, спричинений війною в далекому регіоні, також часто стає каталізатором нових конфліктів, що, своєю чергою, веде до ще більшої нестабільності та голоду. Війна обмежує доступ до сільськогосподарських угідь і можливості для випасу худоби, а також порушує роботу ринків, ланцюгів постачання, гуманітарного доступу й торгівлі. Брак добрив і настання голоду, своєю чергою, посилюють війну та провокують появу величезної кількості біженців.
Водночас Трамп вивів США з Паризької угоди, покликаної обмежити глобальне потепління і сповільнити зміни клімату. Його адміністрація ліквідувала колишнє Агентство США з міжнародного розвитку, яке надавало гуманітарну допомогу. Ці скорочення, як було доведено, призвели, серед іншого, до спалахів насильства та конфліктів в Африці.
Експорт зерна з України – важливі новини
Раніше президент Володимир Зеленський попередив, що через два-три місяці виникне дефіцит продовольства у країнах Африканського континенту, у деяких країнах Азії та на Близькому Сході. Україна зазвичай експортує мільйони тонн продовольства на ці ринки, проте наразі морські шляхи заблоковано російськими окупантами.
При цьому Польща та Румунія не збільшують транзит українського зерна через свою територію, попри заклики Києва допомогти вивезти врожай.
