Голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський сподівається, що Верховна Рада ухвалить до кінця поточної сесії - до 17 липня, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (про воєнних злочинців, № 2689).
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на прес-конференції «Що таке новий закон про воєнних злочинців і коли його приймуть?».
Зокрема, голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності сказав, що відповідний законопроект зареєстрований у парламенті представниками чотирьох фракцій.
Читайте такожПристайко закликав чеський парламент визнати Голодомор геноцидом українського народу
“Прямо завтра на профільному комітеті буде розглядатися цей законопроект до першого читання”, - заявив Монастирський.
Він зазначив, що запрошує експертів взяти участь у засіданні комітету.
Також Монастирський додав, що на четвер, 5 лютого, у розкладі пленарного засідання внесено цей законопроект до розгляду, але депутати зможуть його розглянути тоді, коли розглянуть питання щодо земельної реформи.
Водночас, він сказав, що з оптимізмом дивиться у майбутнє, і що на поточній сесії законопроект має бути ухвалений у другому читанні і в цілому.
Своєю чергою, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук сказала, що на окупованих Росією українських територіях в Криму і на Донбасі відбуваються злочини проти людяності, воєнні злочини і порушення прав людини, і тому постає необхідність боротися з тими, хто чинить ці злочини.
Водночас, Матвійчук відзначила, що правозахисники документують такі злочини, але в українському законодавстві не передбачена відповідальність за такі злочини. Вона наголосила на важливості гармонізації українського кримінального законодавства з міжнародним гуманітарним і міжнародним кримінальним правом.
Своєю чергою, один із авторів законопроекту про воєнних злочинців, постійний представник президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич сказав, що Кримінальний кодекс України в редакції 2001 року не пристосований до часів збройного конфлікту і окупації. “Зокрема, не пристосованою є частина, яка стосується міжнародних злочинів, тобто найтяжчих злочинів проти міжнародного права”, - сказав він.
Кориневич зазначив, що вказаний законопроект є вкрай важливим для того, аби надати українській правовій спільноті, правоохоронцям і суддям інструментарій для того, щоби належним чином переслідувати осіб за скоєння злочинів.
Також, за його словами, цей законопроект дуже важливий з огляду на ситуацію в окупованому Криму, тому що на півострові систематично, починаючи з лютого 2014 року, відбуваються воєнні злочини і злочини проти людяності – переслідування кримських татар, переселення громадян РФ в окупований Крим, злочини проти українців на півострові (катування, тортури, викрадення людей).
“Цим законом ми надаємо нашим правоохоронцям, правоохоронним органам України, що працюють стосовно Криму, більш якісний матеріал, більш якісний інструмент для того, щоби вони робили свою важливу роботу, бо зрештою, безумовно, ми всі сподіваємося, що в національних судах України або ж у міжнародній юрисдикції, ті особи, які вчиняють найтяжчі злочини, будуть притягнуті до відповідальності”, - заявив Кориневич.
Також експерт Українського інституту майбутнього Вікторія Мозгова розповіла про недоліки у чинному законодавстві, коли, наприклад, відбувається вбивство людини, а винуватця карають фактично за носіння вогнепальної зброї.
Мозгова відзначила, що на окупованих Росією територіях вчиняються міжнародні злочини, і зокрема, злочини агресії та воєнні злочини (які частково і поверхнево були імплементовані в український Кримінальний кодекс, але не охоплювали діянь, які вчиняються на окупованих територіях), а також злочини проти людяності (яких взагалі в Кримінальному кодексі немає).
Вона зазначила, що коли тисячі людей є потерпілими від воєнних злочинів, слідчі повинні мати належні правові механізми, щоби викривати такі злочини, кваліфікувати їх і доводити до суду з метою притягнення винних до відповідальності. На її переконання, винні мають нести покарання і терміни давності злочинів не мають на них розповсюджуватися.
На сайті ВР проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права зареєстрований від 27 грудня 2019 року.
Законопроектом передбачені зміни до статті 8 Кримінального кодексу України щодо запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов'язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави.
Також передбачається кримінальна відповідальність військових командирів, інших осіб, що фактично діють як військові командири та інших начальників.
Як повідомляв УНІАН, 4 лютого голова ВР Дмитро Разумков відкрив третю сесію ВР дев'ятого скликання. Згідно з календарним планом проведення сесії, третя сесія ВР триватиме до 17 липня включно.
