Про це він заявив в інтерв’ю Польському радіо, повідомили УНІАН у прес-службі Ю.Луценка.
«Якби навіть українська революція зруйнувала каземати Лук’янівського СІЗО, просякнуті з 1861 року кров’ю, і раптом почала будувати на тому місці офісний чи сервісний центр для людей, то нічого б не вийшло», - сказав він.
За словами Ю.Луценка, саме на основі таких алегоричних порівнянь він дійшов висновку про необхідність нової стратегії для розвитку держави.
«Фундамент для нової України нікудишній. Сталін сидить у кожному з нас. Проте, на щастя, в Україні є велика кількість людей, котрі мають почуття особистої і національної гідності», - наголосив Ю.Луценко і додав: «Саме тому я й хотів би спиратися на тих людей, які, можливо, не до кінця витисли із себе тоталітарне мислення, але розуміють його негатив і працюють над цим».
На думку Ю.Луценка, в Україні «існують проблеми із свідомістю, але країна, де був Помаранчевий Майдан, має достатньо енергії для того, щоб змінитися. На цей час не вистачає: а) стратегії, б) лідерів і в) їхнього об’єднання в єдиний кулак».
Говорячи про існування політичного розподілу на частини в багатьох країнах, екс-міністр зокрема, зазначив: «Проблема у визначальності такого розподілу для політики, стратегічного розвитку держави. Нормальні політики в нормальних країнах намагаються шукати спільне для розвитку країни».
«Наші інакші: одні дискутують про те, як краще інтегруватися в Росію, а інші – як забезпечити інтеграцію з Європою, експлуатуючи страшні й примітивні міфи, які є небезпечними для держави. Це - неправильно, бо позбавляє Україну перспективи об’єднання, а отже – розвитку. Політикам дуже легко працювати в такому протистоянні, бо не треба давати відповіді на найскладніші питання», - зазначив він.
Ю.Луценко також пояснив, що виступає за те, «щоб знайти спільне, об’єднати тих, хто говорить українською, і тих, кого мама навчила говорити російською. Кожен з них любить Україну і для кожного вона – рідний дім».
