Підпишіться на нас в Google
Спінозавр - динозавр, який зіграв роль головного антагоніста у фільмі "Парк Юрського періоду 3" 2001 року, - більшу частину життя провів під водою. Як пише The Independent, про це свідчать результати нового дослідження, опублікованого в журналі Current Biology.
Йдеться, що багато тварин під час своєї еволюції перейшли від життя в океані до життя на суші. Однак цей процес не завжди був одностороннім. Дослідження показують, що чимало груп тварин, зокрема ссавці та рептилії, згодом знову повернулися у воду й набули нових пристосувань, які допомогли їм виживати у водному середовищі.
Тепер науковці за допомогою штучного інтелекту проаналізували тисячі вимірювань викопних решток, щоб з’ясувати, які доісторичні істоти справді перейшли до водного способу життя.
"Ці групи тварин, які вдруге пристосувалися до життя у воді, розвивалися напрочуд схожим чином: у них формувалися ласти та інші особливості, що робили їх кращими плавцями", – розповів Калеб Гордон, один з авторів дослідження.
Результати свідчать, що спінозавр більшу частину часу проводив під водою. Водночас деякі давні морські рептилії, яких раніше вважали повністю водними, насправді чимало часу перебували на суші.
У межах дослідження науковці вивчили сотні викопних решток і сучасних зразків, що зберігаються в Єльському музеї природної історії Пібоді та десятках інших установ по всьому світу. Вони проаналізували великий масив даних, зокрема понад 11 тисяч вимірювань, фотографії та результати комп’ютерної томографії.
Десятиліттями вчені сперечалися про те, як і коли окремі групи доісторичних тварин повністю пристосувалися до життя під водою. Викопні рештки не завжди дають достатньо інформації, а іноді свідчення навіть суперечать одне одному. Через це складно визначити, чи вимерлий вид переважно жив на суші, у воді або в обох середовищах.
Одні особливості викопних решток можуть свідчити про водний спосіб життя, тоді як інші вказують, що тварина все ще могла пересуватися суходолом і шукати там їжу. Через це дослідники нерідко доходять різних висновків щодо поведінки давніх видів.
"У таких випадках палеонтологи часто опиняються в глухому куті, оскільки різні свідчення суперечать одне одному й не дають чіткого уявлення про те, якою була давня тварина", – зазначив Гордон.
Нова модель штучного інтелекту виявляла зв’язки між пропорціями скелета та відомим способом життя тварин. Це дозволило оцінити, наскільки вимерлі види були пристосовані до водного середовища.
За допомогою моделі дослідники також змогли прогнозувати особливості м’яких тканин викопних тварин, зокрема структури, які допомагали їм плавати, але рідко зберігаються протягом мільйонів років.
Штучний інтелект допоміг по-новому поглянути на спінозавра – гігантського доісторичного динозавра, спосіб життя якого давно є предметом дискусій.
Відомо, що ці динозаври жили на території сучасної Північної Африки приблизно 113-94 мільйони років тому. Попередні дослідження вже вказували на їхній зв’язок із водним середовищем, однак те, як саме вони пересувалися, полювали та проводили більшу частину часу, залишалося нез’ясованим.
Деякі науковці припускали, що спінозавр часто занурювався у воду й переслідував здобич під водою, подібно до сучасних тюленів або пінгвінів. Інші вважали, що він поводився радше як сучасна чапля – ходив уздовж берегів і шукав їжу на мілководді.
Нове дослідження надає додаткові аргументи на користь більш водного способу життя цього динозавра.
"Наші результати проливають нове світло на те, скільки часу спінозавр проводив під водою. Це може підтверджувати припущення, що він полював, занурюючись у воду", – пояснив Гордон.
За його словами, модель із високою впевненістю визначила спінозавра як тварину з вираженим водним способом життя. Це свідчить, що він проводив у воді переважну більшість часу.
Науковці також зробили висновки щодо мезозаврів – морських рептилій, які жили приблизно 290-274 мільйони років тому на територіях сучасної Південної Африки та східної частини Південної Америки.
Раніше вчені вважали, що мезозаври, ймовірно, повністю перейшли до водного способу життя, зокрема тому, що народжували живих дитинчат. Однак новий аналіз показав, що їхні кінцівки не були пристосовані до постійного перебування у воді.
Згідно з дослідженням, мезозаври регулярно переміщалися між водним і наземним середовищами.
"Вони проводили багато часу на суші, як сучасні алігатори або качкодзьоби. Мезозаври не відмовилися від життя на землі повністю", – зазначив Гордон.
Дослідження також вказує на ширшу закономірність у способі життя перших морських рептилій. За його результатами, усі вони, схоже, регулярно поверталися на сушу ще задовго до зникнення динозаврів.
На думку дослідників, навіть види, найбільш пристосовані до водного середовища, зберігали здатність жити і на суші.
Інші знахідки вчених
Нагадаємо, палеонтологи виявили в Патагонії, де від лісових пожеж постраждали найстаріші у світі дерева, скупчення скам’янілих кісток і яєць віком 70 мільйонів років.
Йшлося, що вони належать onapartenykus ultimus - птахоподібному динозавру, що належить до однієї з найзагадковіших груп свого роду. Тварина входить до родини альвареззаврид та є одним із найбільших її представників - довжина тіла становила близько 2,6 метра.
