Вчені вважають, що надмасивні чорні діри першими з'явилися у Всесвіті / NASA

Вчені з'ясували, як у Всесвіті з'явилися перші чорні діри.

Про це повідомляє Hi-news.

У Всесвіті існує два види чорних дір - відносно невеликого розміру і надмасивні чорні діри.

Відео дня

Перші - це чорні діри зоряної маси, які народжуються в результаті загибелі старих зірок. Притягаючи з допомогою гравітації і поглинаючи газ, інші зірки та іншу матерію космосу, вони перетворюються в надмасивні чорні діри.

Читайте такожВчені знайшли докази на користь теорії, яка може замінити у космосі теорію відносності Ейнштейна

Вчені вважають, що надмасивні чорні діри першими з'явилися у Всесвіті. Але до цих пір немає відповіді на питання, як це могло статися, якщо довгий час в ранньому Всесвіті не було зірок, з яких вони могли народитися.

Вчені з Університету Західного Онтаріо вважають, що перші чорні діри могли з'явитися в результаті «прямого колапсу» - не із зірок, а з щільних скупчень газу в центрах перших галактик, які перебували в процесі свого формування. Розігріваючись і інтенсивно випромінюючи радіацію, такі скупчення блокували появу молодих зірок у все більш широкому просторі космосу.

Наявність величезної кількості вільної матерії (газу і пилу) дозволило цим скупченням дуже швидко набрати критичну масу і щільність. Після цього вони колапсували, залишивши після себе чорні діри масою в десятки і сотні тисяч сонць.

Гравітація може стягувати газ рівно до того моменту, поки навколо чорної діри не почне накопичуватися речовина, утворюючи гарячий диск, що випромінює інтенсивну радіацію і відштовхує газ, таким чином припиняючи зростання чорної діри. Це називається межею Еддінгтона.

Вчені з Університету Західного Онтаріо запропонували математичну модель цього процесу, показавши, що він дійсно міг розвиватися дуже швидко. Дослідники пояснюють, що випромінювання новонароджених зірок і інших дірок незабаром досягло критичної межі. Внаслідок цього «прямий колапс» нових надмасивних дірок став неможливий.

Як повідомляв УНІАН, астрономи змогли виміряти швидкість обертання п'яти супермасивних чорних дір, розташованих за 10-11 мільярдів світлових років від Землі. Як виявилося, вони рухаються зі швидкістю світла або близькою до неї.