Іван Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці Київської області.
Після закінчення школи викладав російську мову в школі. Відслуживши в армії, закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка.
Потім вступив на Вищі курси кіносценаристів і кінорежисерів при Держкіно СРСР у Москві (1962-1964). В цей же час написав свої перші вірші, деякі з них містили критику радянської влади.
До того ж часу належать перші контакти Івана Драча з українськими дисидентами. Однак після їх остаточного розгрому радянським режимом в липні 1966 року написав покаянного листа, в якому говорилося про те, що він кається в своїх зв'язках з дисидентами. Після цього відносини Івана Драча і офіційної влади були більш гладкими.
Іван Драч працював у газетах Літературна Україна і Батьківщина, а також на київській кіностудії ім. А.П. Довженка.
Після початку Перебудови Драч знову приєднався до дисидентських кіл. Разом з В'ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем та іншими видатними українськими дисидентами Іван Драч створив в 1989 році Народний рух України (НРУ) - першу офіційну українську антирадянську організацію.
Іван Драч був першим головою НРУ - з 8 вересня 1989 по 28 лютого 1992 року.
З 28 лютого по 4 грудня 1992 він був співголовою НРУ разом з В'ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.
Навесні 1990 року Іван Драч був обраний депутатом Верховної ради УРСР від Артемівського (№ 259) виборчого округу. За нього віддали свої голоси 66,38% виборців.
Пішовши з високих постів в НРУ в кінці 1992 року, Іван Драч остаточно відійшов від політики в 1994 році і до Верховної Ради не пройшов.
На виборах до Верховної Ради, які пройшли 29 березня 1998 року, член НРУ Іван Драч балотувався в депутати від Тернопільського (№167) виборчого округу та за результатами голосування (21,04% голосів виборців) він вдруге був обраний до парламенту.
Читайте такожНа 82 році життя помер видатний український поет Іван Драч
На парламентських виборах 31 березня 2002 року Івана Драч виступав у списку Нашої України під номером 31. Таким чином, він втретє став депутатом.
Після довгих розбіжностей з партійним керівництвом НРУ Іван Драч в березні 2005 року покинув цю партію і вступив в Українську народну партію Юрія Костенка.
У парламентських виборах 26 березня 2006 року він брав участь під номером 14 у виборчому списку Українського народного блоку Костенка і Плюща. Але блок вибори програв, і Іван Драч в парламент не пройшов.
З серпня 1992 по 19 травня 2000 року Іван Драч був главою Української всесвітньої координаційної ради.
З 1995 року і до сих пір Драч очолював Конгрес української інтелігенції.
Творчість Івана Драча
Перша збірка віршів Івана Драча Соняшник вийшла в 1962 році.
Потім з'явилися й інші поетичні книги: "Протуберанці серця", "Бада буднів", "До джерел", "Корінь і корона", "Київське небо", "Сонячний фенікс", "Американський зошит", "Шабля и хустина", "Теліжінці", "Храм Сонця".
Явищем в українській літературі стали його поеми "Ніж у серці", "Смерть Шевченка", "Чорнобильська мадонна".
Іван Драч - автор кіноповістей "Криниця для спраглих", "Йду до тебе", "Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини", "Київський оберіг".
Також Драч активно виступав як літературно-художній критик.
19 серпня 2006 Івану Драчу було присвоєно звання Героя України - "за самовіддане служіння українському народові, втілене в поетичному слові та відстоюванні ідеалів свободи і демократії".
