Таку думку висловила доповідач Парламентської асамблеї Ради Європи з питання доль людей, які побували в полоні бойовиків "ДНР" і "ЛНР", латвійський депутат Неллі Кляйнберг в інтерв'ю Deutsche Welle.
Зараз Кляйнберг працює в Україні над доповіддю для ПАРЄ, в рамках її підготовки вона зустрілася як з українськими волонтерами, так і представниками Червоного Хреста, громадських організацій, а також самими звільненими військовополоненими. Вона переконана, що в Україні приділяється мало уваги проблемам, з якими звільнені стикаються після того, як виявляються на волі на підконтрольній території Україні.
"Цим людям необхідна психологічна реабілітація, соціальна допомога у вирішенні побутових питань, статус від держави, яку вони захищали. Не менш важливо для них є підтримка і визнання суспільства. Правда, Україна вже створила центр сприяння обміну полоненими. Це важливий, але тільки перший крок. Держава зобов'язана допомогти цим людям. А після моїх зустрічей у Києві у мене склалося враження, що вони нікому не потрібні", - вважає вона.
Читайте такожУ підвалах Донбасу: "ДНР" почала роззброювати і брати в полон своїх бойовиків
При цьому вона уточнила, що в доповіді доречним буде термін "військовополонені", оскільки природа конфлікту на Донбасі відповідає прийнятим в міжнародній практиці визначення статусу захоплених в полон бойовиками.
Також Кляйнберг обіцяла згадати в доповіді і ув'язнених в Росії Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та інших українців.
Відзначимо, в кінці жовтня Ірина Геращенко повідомляла про те, що в заручниках бойовиків залишаються 139 українців. 15 листопада з полону бойовиків були звільнені ще два українця.
