Ілюстрація / REUTERS

56% опитаних науковців заявили, що не розглядають можливості переїзду за кордон на наукову роботу.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у вересні.

Водночас, згідно з інформацією, 26% опитаних відповіли, що думають про таку можливість, 18% не дали відповіді на це питання.

Відео дня

«Дещо більше тих, хто думає про «наукову еміграцію» серед вчених Львова, працівників без наукового ступеню та тих, у кого невеликий стаж роботи. Серед основних очікувань від еміграції, які мають ті, хто розглядає таку можливість, найчастіше називали фінансову винагороду за свою роботу (43%). Про бажання практичного втілення результатів своєї роботи як мотивацію до виїзду говорили 28%, наукове визнання – 14%, моральне задоволення – 10%», - йдеться в результатах дослідження.

Читайте також58% населення України довіряють Євросоюзу – опитування

Опитування також показало, що 93% опитаних респондентів заявили, що для них важливо, щоб результати їхньої наукової роботи мали практичне застосування. Лише 4% сказали, що мають протилежну думку. У свою чергу, 47% сказали, що їхні наукові напрацювання отримали практичне застосування. Натомість 38% сказали, що їхні наукові розробки не були впровадження на практиці, ще 15% не відповіли на це запитання. Найбільше тих, хто заявив, що результати їхніх робіт отримали практичне втілення, серед докторів наук (61%), та тих, у кого стаж роботи більше 20 років. Найменше, відповідно, серед тих, у кого немає наукового ступеня, та, хто має малий стаж роботи.

Разом з тим, 57% опитаних заявили, що співпрацюють зі своїми колегами із-за кордону, 37% сказали, що не мали такого досвіду, ще 6% не відповіли на це питання. Найбільше тих, хто співпрацює з іноземними науковцями у Києві та Одесі, найменше – у Дніпрі. Також більше їх серед докторів наук та тих, хто має великий науковий стаж.

Крім того, лише 2% опитаних заявили, що їхня наукова діяльність фінансується у достатній мірі, 55% заявили, що вона фінансується частково. 35% сказали, що їхня діяльність взагалі не фінансується. Більш-менш кращі справи із фінансуванням серед науковців Києва, докторів наук та тих, у кого стаж діяльності більше 20 років. Натомість серед дніпрян, працівників без наукового ступеня та тих, у кого невеликий стаж, ситуація дещо гірша.

54% опитаних заявили, що займаються іншою трудовою діяльність, окрім наукових досліджень, 43% сказали, що не займаються. Водночас, 72% з тих, що мають додаткову роботу поза своєю основною, заявили, що вона пов’язана з основним місцем праці. Слід зазначити, що працівники без наукового ступеня частіше аніж інші заявляли про те, що їхня інша допоміжна діяльність не пов’язана з основною.

Опитування проведено соціологічною групою «Рейтинг» 4-30 вересня 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства». Всього було опитано 35 науковців у 5 містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів). Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face).