Президент Віктор Янукович доручив Нацбанку, Мін'юсту, Мінфіну та Нацкомфінуслуг забезпечити "фінансово-кредитні установи можливістю перевіряти достовірність поданих документів потенційних позичальників, у тому числі шляхом доступу до інформації про таких позичальників у відповідних базах даних держорганів", повідомляє Комерсант-Україна.
Доручення адміністрації президента - реакція на прохання банкірів. Однак доступ до такої інформації забезпечать всім учасникам ринку, в тому числі кредитним спілкам і фінансовим компаніям.
"Банкам необхідний доступ до реєстру сплати податків, оскільки це є одним з головних показників. Буває, що банк видає кредит, а виявляється, що людина ніде офіційно не працює, не отримує зарплату і не платить податки", - розповідає генеральний директор УКБС Галина Оліфер.
Як відзначають банкіри, достовірна інформація з держреєстрів потрібна для запобігання шахрайства та мінімізації кредитних ризиків банків. "Хотілося б отримувати інформацію про заробітну плату позичальника з податкової служби, дані з Пенсійного фонду, адресного бюро - щодо місця реєстрації, а також відомості про наявність судимостей, про реєстрацію автотранспорту - з ДАІ, про наявність нерухомості - з БТІ", - говорить голова правління Астра Банку Михайло Власенко.
"Доступ до баз БТІ та ДАІ дозволить банкам оцінити наявність майна у позичальника. А доступ до бази платників податків - рівень доходів клієнта", - пояснює заступник голови правління Банку Національний кредит Людмила Міщук. Також у банків є потреба в інформації із земельного кадастру.
У прагненні дізнатися все про клієнтів банкіри хотіли б навіть розкривати лікарську таємницю. "Вкрай необхідно було б одержати доступ до держреєстру наркологічних і психоневрологічних диспансерів про осіб, які перебувають на обліку. Проте враховуючи, що дана інформація є лікарською таємницею, доступ до неї малоймовірний", - визнає директор департаменту роздрібного обслуговування Ідея Банку Роман Косило.
Оскільки частина цих даних є персональними, банки зможуть отримувати доступ до них тільки з дозволу клієнта, пояснюють юристи. Відповідно до закону "Про захист персональних даних", передача відомостей можлива тільки з дозволу суб'єкта персональних даних. Без його згоди передавати дані дозволяется лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту країни та прав людини. Чи підпадає під ці визначення бажання банків не допустити видачі "поганих" кредитів, в законі не вказано.
